Вийшов 16-ий том "Літопису УПА" - з листами командирів

У Рівному презентували 16-й, епістолярний том "Літопису УПА". Чергова книга з історії повстанського руху містить більше тисячі сторінок листування лідерів ОУН і УПА Волині і Полісся 1944-1954 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Упорядники використали документи з фондів Галузевого державного архіву СБУ, управління СБУ в Рівненській області та Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Листи провідників ОУН-УПА Романа Шухевича, Василя Кука, Дмитра Клячківського, Якова Бусла, Василя Галаси, крайових провідників Михайла Захаржевського, Івана Литвинчука та інших раніше не були ідентифіковані, адже були підписані іменними або цифровими псевдонімами.

Упорядники-археографи – кияни Володимир Ковальчук та Валерій Огороднік – розшифрували імена авторів. Тут вміщено і 5 листів повстанського художника Ніла Хасевича (досі документами про Хасевича були лише виготовлені ним листівки та екслібриси).

Листівки, плакати й екслібриси Ніла Хасевича. ФОТО

Усі листи торкаються подій та історії на території Волині. Лаконічна конспіративна переписка, тим не менше, без ретуші реєструє обставини повоєнної доби, коли УПА пішла в глибоке підпілля, продовжуючи боротьбу на окупованій радянськими військами території.

"Документи висвітлюють реакцію повстанських керівників на радянські реалії, політичну ситуацію у світі, власне відтворюють дух епохи і тверезе, без будь-яких ілюзій, бачення повстанцями майбутньої боротьби", - зазначив один з ініціаторів презентації, доктор історичних наук Володмир Борщевич.

"Важливість книги ще й у тому, що в листах, окрім сухої розпорядчої інформації, висловлюються особисті думки лідерів УПА і зачіпаються дискусійні питання, - додав організатор презентації Олександр Лащук. - Важливо, що події описуються в реальному часі тих років і таким чином читач може поглянути на історичні факти наче зсередини партизанської боротьби. Ми разом із громадськими організаціями плануємо розповсюдити збірку по навчальних закладах та бібліотеках задля поширення правди про героїку повстанської боротьби".

Деякі з листів командирів УПА читайте у сканах на "Історичній Правді"

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.