Вийшов 16-ий том "Літопису УПА" - з листами командирів

У Рівному презентували 16-й, епістолярний том "Літопису УПА". Чергова книга з історії повстанського руху містить більше тисячі сторінок листування лідерів ОУН і УПА Волині і Полісся 1944-1954 років.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Упорядники використали документи з фондів Галузевого державного архіву СБУ, управління СБУ в Рівненській області та Рівненського обласного краєзнавчого музею.

Листи провідників ОУН-УПА Романа Шухевича, Василя Кука, Дмитра Клячківського, Якова Бусла, Василя Галаси, крайових провідників Михайла Захаржевського, Івана Литвинчука та інших раніше не були ідентифіковані, адже були підписані іменними або цифровими псевдонімами.

Упорядники-археографи – кияни Володимир Ковальчук та Валерій Огороднік – розшифрували імена авторів. Тут вміщено і 5 листів повстанського художника Ніла Хасевича (досі документами про Хасевича були лише виготовлені ним листівки та екслібриси).

Листівки, плакати й екслібриси Ніла Хасевича. ФОТО

Усі листи торкаються подій та історії на території Волині. Лаконічна конспіративна переписка, тим не менше, без ретуші реєструє обставини повоєнної доби, коли УПА пішла в глибоке підпілля, продовжуючи боротьбу на окупованій радянськими військами території.

"Документи висвітлюють реакцію повстанських керівників на радянські реалії, політичну ситуацію у світі, власне відтворюють дух епохи і тверезе, без будь-яких ілюзій, бачення повстанцями майбутньої боротьби", - зазначив один з ініціаторів презентації, доктор історичних наук Володмир Борщевич.

"Важливість книги ще й у тому, що в листах, окрім сухої розпорядчої інформації, висловлюються особисті думки лідерів УПА і зачіпаються дискусійні питання, - додав організатор презентації Олександр Лащук. - Важливо, що події описуються в реальному часі тих років і таким чином читач може поглянути на історичні факти наче зсередини партизанської боротьби. Ми разом із громадськими організаціями плануємо розповсюдити збірку по навчальних закладах та бібліотеках задля поширення правди про героїку повстанської боротьби".

Деякі з листів командирів УПА читайте у сканах на "Історичній Правді"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.