Спецпроект

В харківському "Боммері" буде музей

В рамках V Міжнародного фестивалю «Харьковская сирень» в кінотеатрі «Боммер» планується відкрити Музей історії кіно міста Харкова.

Про це пише Городской дозор.

 

Такими планами поділилася співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень", начальник управління у справах преси та інформації ХОДА Вікторія Маренич.

"Кінотеатр "Боммер" має давню історію, яка пов'язана з кіно в місті Харкові. Брати Боммер - чудові люди, вони залишили нащадкам таке чудове місце, якому на сьогоднішній день необхідне нове дихання, нові креативні проекти для того, щоб воно було справжнім центром інтелектуального кіно. Тут має бути місце, де ми могли б перегорнути сторінки історії харківського кінематографа, які пов'язані і з ім'ям Федецького, і з іншими іменами. По праву фотографії та копії знімків Альфреда Федецького займуть своє місце в експозиції, яка буде розповідати про історію кіно в місті Харкові", - зазначила вона.

За словами Вікторії Маренич, також під час V Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень" в цій будівлі на вул. Полтавський шлях проводитимуться зустрічі зі знаменитостями і майстер-класи відомих режисерів.

Також V кінофестиваль "Харьковская сирень" подарує місту ще кілька пам'яток історії кінематографа.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.