Спецпроект

Тетріс визнали сучасним мистецтвом

Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку придбав 14 відеоігор, серед яких Tetris, The Sims, Pac-Man і інші, назвавши їх мистецтвом і блискучими зразками інтерактивного дизайну.

Про це пише "Івона".

Ігри стали частиною нової колекції відділу архітектури та дизайну. У березні 2013 року відкриється присвячена їм виставка.

У першу частину колекції увійшли Pac-Man (1980), Tetris (1984), Another World (1991), Myst (1993), SimCity 2000 (1994), Vib-Ribbon (1999), The Sims (2000), Katamari Damacy ( 2004), EVE Online (2003), Dwarf Fortress (2006), Portal (2007), flOw (2006), Passage (2008) і Canabalt (2009).

Всього музей планує зібрати близько сорока найменувань. Передбачається, що до колекції додадуться такі ігри, як Spacewar! (1962), Super Mario Bros. (1985), Grim Fandango (1998) і Minecraft (2011).

Як зазначила куратор відділу Паола Антонеллі, вибрані відеоігри, безумовно, є мистецтвом і блискучими зразками інтерактивного дизайну. За її словами, відбір ігор проводиться за основними критеріями, якими фахівці керуються при створенні багатьох колекцій. Вони враховують історичну та культурну цінність об'єкта, естетичну складову, функціональний пристрій, інноваційні технології. 

Для того, щоб скласти список з 40 відеоігор і придбати їх, музей працював з експертами з різних областей, наприклад юристами, істориками та арт-критиками.

Найближчим часом в США пройдуть виставки, присвячені іграм, ще в двох музеях - в Museum of the Moving Image і Smithsonian American Art Museum.

Нагадаємо, що в травні 2011 року Національний фонд підтримки мистецтв офіційно визнав відеоігри видом мистецтва.

Теми

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.