Путін заявив Пересу, що найбільше від Другої світової постраждали росіяни

Президент РФ Владімір Путін зазначив під час відкриття Музею толерантності в Москві, що більшість жертв, які СРСР зазнав у боротьбі з нацизмом, припала на Росію.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

Путін нагадав, що зовсім недавно в Ізраїлі відкрився пам'ятник бійцям Червоної армії.

Радянський Союз, додав президент РФ, "зазнав великих жертв під час Великої Вітчизняної війни і більшість припала на російський народ".

У свою чергу президент Ізраїлю Шимон Перес подякував Путіну за ставлення до своєї країни і свого народу.

"Я приїхав сюди, щоб сказати вам спасибі, - сказав Перес. - Я сподіваюся також упевнений, що Росія і в майбутньому не дасть місця расизму і ненависті".

Він підкреслив, що Радянський Союз у боротьбі з нацизмом завдав вирішального удару. "Будь-яка порядна і чесна людина повинна сказати спасибі Росії і повинна віддати честь Червоній Армії, яка проявила небачену мужність у вкрай важкий період", - сказав Перес.

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

У листопаді 2010 року Шимон Перес закликав українців не вивчати історію, а дивитися в майбутнє.

В лавах Червоної Армії воювали близько 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Загалом у роки Другої світової війни Україна втратила близько 13 млн населення. За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.