Путін заявив Пересу, що найбільше від Другої світової постраждали росіяни

Президент РФ Владімір Путін зазначив під час відкриття Музею толерантності в Москві, що більшість жертв, які СРСР зазнав у боротьбі з нацизмом, припала на Росію.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

Путін нагадав, що зовсім недавно в Ізраїлі відкрився пам'ятник бійцям Червоної армії.

Радянський Союз, додав президент РФ, "зазнав великих жертв під час Великої Вітчизняної війни і більшість припала на російський народ".

У свою чергу президент Ізраїлю Шимон Перес подякував Путіну за ставлення до своєї країни і свого народу.

"Я приїхав сюди, щоб сказати вам спасибі, - сказав Перес. - Я сподіваюся також упевнений, що Росія і в майбутньому не дасть місця расизму і ненависті".

Він підкреслив, що Радянський Союз у боротьбі з нацизмом завдав вирішального удару. "Будь-яка порядна і чесна людина повинна сказати спасибі Росії і повинна віддати честь Червоній Армії, яка проявила небачену мужність у вкрай важкий період", - сказав Перес.

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

У листопаді 2010 року Шимон Перес закликав українців не вивчати історію, а дивитися в майбутнє.

В лавах Червоної Армії воювали близько 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Загалом у роки Другої світової війни Україна втратила близько 13 млн населення. За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.