Путін заявив Пересу, що найбільше від Другої світової постраждали росіяни

Президент РФ Владімір Путін зазначив під час відкриття Музею толерантності в Москві, що більшість жертв, які СРСР зазнав у боротьбі з нацизмом, припала на Росію.

Про це повідомляє "Інтерфакс"

Путін нагадав, що зовсім недавно в Ізраїлі відкрився пам'ятник бійцям Червоної армії.

Радянський Союз, додав президент РФ, "зазнав великих жертв під час Великої Вітчизняної війни і більшість припала на російський народ".

У свою чергу президент Ізраїлю Шимон Перес подякував Путіну за ставлення до своєї країни і свого народу.

"Я приїхав сюди, щоб сказати вам спасибі, - сказав Перес. - Я сподіваюся також упевнений, що Росія і в майбутньому не дасть місця расизму і ненависті".

Він підкреслив, що Радянський Союз у боротьбі з нацизмом завдав вирішального удару. "Будь-яка порядна і чесна людина повинна сказати спасибі Росії і повинна віддати честь Червоній Армії, яка проявила небачену мужність у вкрай важкий період", - сказав Перес.

Як відомо, у грудні 2010 року Владімір Путін заявив, що Росія виграла б у Другій світовій війні і без допомоги українців.

У листопаді 2010 року Шимон Перес закликав українців не вивчати історію, а дивитися в майбутнє.

В лавах Червоної Армії воювали близько 7 млн українців. Згідно з радянською історіографією, 2,5 млн з них загинуло. Сучасні історики схильні вважати цю цифру більшою.

Загалом у роки Другої світової війни Україна втратила близько 13 млн населення. За прийнятими в Росії офіційними даними, загальні демографічні втрати всього СРСР у Другій світовій склали 26,6 млн.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.