Спецпроект

Норвезький музей відмовився від речей Брейвіка

Андерс Брейвікь збирався подарувати свій парадний мундир лицарів-тамплієрів і ще кілька речей музею опору Норвегії.

Про це пише Главное

У в'язниці Брейвік вимагав повернути йому кілька пам'ятних речей, в тому числі парадний мундир лицарів-тамплієрів, в якому він зображений на багатьох фотографіях. Однак тепер він вирішив передати уніформу, жетон, який був прикріплений до кишені під час теракту, і зброю, якою він користувався, в дар норвезькому музею Опору.

"Брейвік бачить себе учасником руху Опору і вважає, що його речам саме місце в музеї", - повідомив адвокат Брейвіка Трунд Йордет, додавши, що терорист розуміє - речі навряд чи колись будуть виставлені в музеї.

Це підтвердили в самій установі, пояснивши, що не мають наміру брати в дар речі Брейвіка. "Нас ця пропозиція здивувала ... Важко зрозуміти, як Брейвік прийшов до такого рішення", - заявив представник музею Опору Івар Краглунд.

У той же час, представники слідства ще раз пояснили, що речі, про які говорить Брейвік, - серйозні докази, які фігурували у справі про теракт. Їм навряд чи доведеться стати музейними експонатами, вони залишаться в поліції як речові докази найгучнішого теракту в історії Норвегії.

Андерс Брейвік — організатор і виконавець терористичних актів у Норвегії у липні 2011 року, внаслідок котрих загинуло 77 осіб і 96 отримали поранення.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".