МЗС: БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ - НЕ ПОСІБНИКИ НАЦИСТІВ

Україна виступає проти політизації питань, пов'язаних з історичними подіями Другої світової війни. Українське суспільство не сприймає спрощених підходів, коли тих, хто боровся за незалежність, зарубіжні політики хочуть прирівняти до посібників нацистів.

Про це заявив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Олег Волошин, повідомляє "Інтерфакс".

"Ми категорично проти спроб політизувати історичні події", - сказав Волошин під час відеомосту Київ-Москва "Героїзація нацизму. Чи можна залишитися осторонь?".

За його словами, Україна однозначно засуджує нацизм, спроби реабілітації фашизму, однак не підтримує ситуацію, коли "під одну гребінку хочуть підвести всіх, хто зі зброєю в руках брав участь у бойових діях в рамках Другої світової війни і не завжди на боці гітлерівської коаліції".

Що стосується резолюції проти героїзації нацизму, яка була прийнята на Генасамблеї ООН, то, за словами Волошина, Україна не була осторонь цього процесу.

"Українська делегація на протязі довгого періоду працювала над текстом цієї резолюції", - запевнив представник МЗС.

Він також назвав дивним, що в підсумку за цю резолюцію проголосував лише один з чотирьох основних учасників антигітлерівської коаліції (СРСР (куди входили РСФСР та УРСР), США, Британія, Франція).

"Це змушує замислитися над тим, наскільки ця резолюція є збалансованою", - підкреслив Волошин.

Він також додав, що проблема расизму та антисемітизму актуальна як для України, так і для РФ. "Але, напевно, не через боротьбу з трактуванням історичних подій потрібно боротися з ксенофобією, - сказав чиновник. - Напевно, для цього існують інші механізми".

Як повідомлялося, 26 листопада в Нью-Йорку на засіданні третього комітету Генеральної Асамблеї ООН з ініціативи РФ була прийнята резолюція "Героїзація нацизму: неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".

За резолюцію проголосувало 120 держав, проти - 3 (США, Канада і Маршаллові острови), 57 країн, в тому числі Україна, при голосуванні утрималися.

Коментуючи позицію офіційного Києва, в українському МЗС закликали не прирівнювати до пособників нацизму тих, хто боровся за свободу і незалежність України: "Деякі зарубіжні політики хотіли б прирівняти до пособникам нацизму тих, хто в украй важких історичних умовах боровся за свободу і незалежність України. Українське суспільство не сприймає таких спрощених підходів"

Олег Волошин тоді зазначив, що Україна, як і більшість інших країн-учасниць антигітлерівської коаліції, які також не підтримали цей документ, просить більш виважено ставитися до таких делікатних питань історії: "При цьому українська держава однозначно виступає проти спроб героїзації нацизму, як і сталінізму".

Зазначимо, що такого роду резолюція щороку ухвалюється на ГА ООН з 2005 року за ініціативою Росії. Торік на підтримку документа проголосували 129 делегацій, три - "проти" (США, Палау, Маршаллові острови) і 52 утрималися - зокрема країни Євросоюзу, Україна, Молдова, Грузія.

Делегація США традиційно голосує "проти", мотивуючи свій підхід тим, що резолюція нібито суперечить принципам свободи висловлювання думок, а методами кримінального покарання з нацизмом боротися не можна.

Читайте також: "Нюрнберг комунізму. В Камбоджі вперше судять червоних"

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".