"Регіонал" назвав дисидентів "дебілами, хворими, безмозглими" людьми

Народний депутат від Партії регіонів Василь Грицак образився на членів Гельсінської спілки з прав людини, які визнали його одним із лауреатів щорічної премії "Будяк року".

Цю премію правозахисники вручають людям, що протягом року найбільше спричинилися до порушення прав людини в Україні.

"Мені зателефонували й сказали, що хочуть вручити цю премію. Я сказав, що погоджуюсь тільки за однієї умови – якщо цю премію мені буде вручено в психіатричній лікарні, бо ви всі пацієнти цієї лікарні", – заявив Грицак у коментарі ТВі.

Василь Грицак отримав "Будяка" уже вдруге – цього разу за закон про єдиний державний демографічний реєстр, здобувши перемогу в номінації "За грубе порушення права на особисте життя“.

"Для мене це велике щастя, що група дебілів, хворих людей про мене згадали, - обхамив вибір експертів Грицак. - Безмозглі люди, які не мають жодної клепки, мене пам'ятають – це велика подія в житті".

Нагадаємо, що лауреатами антипремії "Будяк року - 2012", окрім Грицака, стали президент Віктор Янукович, екс-спікер Володимир Литвин, нардеп Віталій Журавський (автор законопроекту про наклеп), а також СБУ, МВС, та ЦВК.

Ніхто з лауреатів на церемонію вручення відзнак не з’явився. Втім, як запевнили організатори, дипломи та "будяки" будуть надіслані їм поштою.

Більше про засновників гельсінського руху в Україні, яких так сміливо обхамив "регіонал", дивіться у розділі "Артефакти"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".