Кримські чиновники підтримали "Діалог істориків" - щоб не політизувати історію

Керівник республіканського комітету Криму з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк обговорила можливості співробітництва в рамках проекту "Діалог істориків".

Про це повідомляє сайт Кримського республіканського комітету з охорони культурної спадщини.

Проект "Діалог істориків" почав функціонувати в 2012 р. як складова частина проекту "Кримський політичний діалог". Останній реалізується Міжнародним миротворчим інститутом ПАТРІР за фінансової підтримки МЗС Фінляндії.

Головна мета проекту - створення стійких і демократичних механізмів запобігання насильницької ескалації конфліктів у Криму.

Проект уже більше трьох років підтримує тематичні діалогові процеси з мовної політики, земельній політиці, проблемам ідентичності та вивчення досвіду політичної роботи з подібними проблемами в інших частинах Європи.

Учасник проекту "Діалог істориків", автор "Історичної Правди", консультант Національного НДІ українознавства і всесвітньої історії Андрій Іванець поінформував керівника комітету про результати вивчення кримськими істориками досвіду примирення і викладання історії в автономній провінції Південний Тіроль (Італія), де проживає три етнічні групи - німецькомовні тірольці, італійці та ладини.

Також історик розповів про зустрічі вчених Криму з учасниками проекту "Війни пам'яті" (Кембридж) та професором Тбіліського університету Г. Анчабадзе, який викладає багато років історію в Сухумському університеті (Абхазія).

За словами Іванця, головна мета "Діалогу істориків" - пошук механізмів перетворення багатої історичної спадщини Криму в фактор консолідації полікультурного і поліетнічного кримського співтовариства, недопущення використання історії з деструктивними цілями.

В даний час учасники проекту розробляють принципи, на яких на початку наступного року мають намір створити майданчик для системного діалогу істориків Криму, які обов'язково повинні представляти не тільки різні наукові школи, але і належати до різних етнокультурним групам.

Історик повідомив про намір створити в рамках проекту періодичне видання, сайт, проводити зустрічі з зарубіжними істориками та конференції. Зокрема, навесні 2012 року заплановано проведення міжнародної конференції "Історія і пам'ять в полікультурних регіонах", куди будуть запрошені вчені з Італії, Великобританії, Бельгії та інших країн.

"У багатьох гарячих точках планети історія була помітною складовою частиною конфліктів і дуже добре, що вчені Криму вирішили більш уважно підійти до профілактики протистоянь за допомогою псевдоісторичних аргументів", - зазначила Опанасюк.

Як відомо, в січні 2011 року українські історики підписали заяву про те, що не віддадуть історію в руки політиків, пропонуючи натомість прагнення до громадського порозуміння.

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.