Кримські чиновники підтримали "Діалог істориків" - щоб не політизувати історію

Керівник республіканського комітету Криму з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк обговорила можливості співробітництва в рамках проекту "Діалог істориків".

Про це повідомляє сайт Кримського республіканського комітету з охорони культурної спадщини.

Проект "Діалог істориків" почав функціонувати в 2012 р. як складова частина проекту "Кримський політичний діалог". Останній реалізується Міжнародним миротворчим інститутом ПАТРІР за фінансової підтримки МЗС Фінляндії.

Головна мета проекту - створення стійких і демократичних механізмів запобігання насильницької ескалації конфліктів у Криму.

Проект уже більше трьох років підтримує тематичні діалогові процеси з мовної політики, земельній політиці, проблемам ідентичності та вивчення досвіду політичної роботи з подібними проблемами в інших частинах Європи.

Учасник проекту "Діалог істориків", автор "Історичної Правди", консультант Національного НДІ українознавства і всесвітньої історії Андрій Іванець поінформував керівника комітету про результати вивчення кримськими істориками досвіду примирення і викладання історії в автономній провінції Південний Тіроль (Італія), де проживає три етнічні групи - німецькомовні тірольці, італійці та ладини.

Також історик розповів про зустрічі вчених Криму з учасниками проекту "Війни пам'яті" (Кембридж) та професором Тбіліського університету Г. Анчабадзе, який викладає багато років історію в Сухумському університеті (Абхазія).

За словами Іванця, головна мета "Діалогу істориків" - пошук механізмів перетворення багатої історичної спадщини Криму в фактор консолідації полікультурного і поліетнічного кримського співтовариства, недопущення використання історії з деструктивними цілями.

В даний час учасники проекту розробляють принципи, на яких на початку наступного року мають намір створити майданчик для системного діалогу істориків Криму, які обов'язково повинні представляти не тільки різні наукові школи, але і належати до різних етнокультурним групам.

Історик повідомив про намір створити в рамках проекту періодичне видання, сайт, проводити зустрічі з зарубіжними істориками та конференції. Зокрема, навесні 2012 року заплановано проведення міжнародної конференції "Історія і пам'ять в полікультурних регіонах", куди будуть запрошені вчені з Італії, Великобританії, Бельгії та інших країн.

"У багатьох гарячих точках планети історія була помітною складовою частиною конфліктів і дуже добре, що вчені Криму вирішили більш уважно підійти до профілактики протистоянь за допомогою псевдоісторичних аргументів", - зазначила Опанасюк.

Як відомо, в січні 2011 року українські історики підписали заяву про те, що не віддадуть історію в руки політиків, пропонуючи натомість прагнення до громадського порозуміння.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.