Спецпроект

У жовтні 2013 року в Чехії відкриється єврейський музей

У жовтні 2013 року в Чехії відкриється єврейський музей, який, за словами його творців, буде разюче відрізнятися від всіх подібних установ, що з'явилися раніше.

Про це пише jewish.ru

Музей буде складатися не з однієї будівлі і навіть не з комплексу виставкових залів, розташованих в одному місті. Це буде музей національного масштабу, що включає в себе десять тематичних експозицій, кожна з яких буде розташована в одній з десяти відновлених синагог у різних містах країни.

Координатором проекту, що отримав назву "10 зірок" є Федерація єврейських громад Чехії, яка володіє будівлями, які увійдуть в музейний комплекс. Більшу частину фінансування взяв на себе Європейський союз, який виділив на проект 14 мільйонів доларів. Близько 15 відсотків коштів, необхідних для реалізації проекту, надає Міністерство культури Чехії.

"Фактично, це один музей, розкиданий по всій країні, - відзначає виконавчий директор Федерації єврейських громад Чехії Томаш Краус, - кожна експозиція буде присвячена тому чи іншому аспекту єврейської історії, культури, релігії. Ідея полягає в тому, що людина, що відвідала одну з частин музейного комплексу, прагнула би побувати і в інших".

Відновлення занедбаних синагог та інших об'єктів єврейської спадщини почалося в Чехії після Оксамитової революції 1989 року. Всього за 23 роки в країні було відновлено близько 65 будівель синагог. Деякі з них стали музеями.

Ідея створити об'єднаний музей, що складається з десяти філій, розташованих у різних містах країни, відрізняє чеський проект від десятків аналогів, відкритих в останні десятиліття по всій Європі - від невеликих "краєзнавчих" експозицій до таких масштабних проектів, який з'явився нещодавно в Москві, Російський єврейський музей толерантності або Музей історії польських євреїв, який відкриється у Варшаві в наступному році.

За структурою регіональні філії "10 зірок" будуть нагадувати модель Єврейського музею Праги, колекції якого, розбиті на тематичні експозиції, виставлені в декількох будівлях історичних синагог старовинного єврейського кварталу чеської столиці. Музей цей відвідують більше 500 тисяч осіб на рік, що робить його одним з найпопулярніших в країні.

Створюючи щось подібне в масштабах всієї країни, Федерація єврейських громад Чехії закликає до збереження й відновлення будинків історичних синагог. Багате проілюстровані тематичні експозиції розкажуть відвідувачам про різні аспекти повсякденного життя і побуту, архітектурі, декоративно-прикладному мистецтві, видатних рабинів, діячів науки і культури, якими пишається чеська єврейська громада.

"Велика частина експозицій буде присвячена саме цим темам, але в кожному будинку також буде і краєзнавча секція, присвячена історії єврейської громади даної місцевості, - розповів координатор проекту Ян Кіндерман, - знайдеться місце і для таких заходів, як концерти, лекції та семінари".

У деяких містах головна тема експозиції буде безпосередньо пов'язана з історією цих місць. Наприклад, місто Польна, розташоване між Прагою та Брно, став сумно відомим після того, як в 1899 році тут мав місце випадок кривавого наклепу. Експозиція "10 зірок", яка розташується у відновленій синагозі Польна, побудованої в XVII столітті, буде присвячена в першу чергу антисемітизму.

У місті Йічин, що на північний схід від Праги, народився письменник-сатирик і літературний критик Карл Краус. У колишній єврейській школі цього міста розташується експозиція, присвячена чеським літераторам єврейського походження.

Синагога XVII століття в Босковіце, відновлена ​​близько 12 років тому, розташована в центрі добре збереженого єврейського кварталу. Вона стане майданчиком для експозиції, присвяченої єврейським кварталами і гетто в різних містах Чехії.

А в Пльзені, де і сьогодні існує єврейська громада і діє синагога, постійна експозиція буде присвячена єврейській традиції і включить в себе відеоінтерв'ю з особами, що пережили Голокост.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.