Спецпроект

Відвідувачів Сікстинської капели будуть очищати від пилу і поту

У Сікстинській капелі в 2013 році планують встановити спеціальну вакуумну установку для очищення відвідувачів від пилу і бруду. Щоб туристи не шкодили експонатам, система буде розташовуватися просто перед входом в музей.

Про це пишуть podrobnosti.ua.

Система дозволить очистити взуття та одяг туристів від пилу, волокон та інших забруднень, що загрожують збереженню фресок Мікеланджело. Очищення вестиметься останні сто метрів перед входом у капелу, де покладуть килим.

Крім пилу і забруднень система буде очищати відвідувачів від поту, оскільки волога також шкодить настінному живопису.

Вартість вакуумної системи невідома, проте гроші на неї вже є.

У жовтні 2012 року, коли фрескам Мікеланджело виповнилося 500 років, Паолуччі заявив, що в тому випадку, якщо експеримент з новою системою провалиться, вхід в Сикстинську капелу буде обмежений, оскільки надмірна кількість відвідувачів може згубно позначитися на стані фресок. Поки, за твердженнями керівництва музею, стану фресок ніщо не загрожує.

Система клімат-контролю в Сікстинській капелі в останнє оновлювалася в 1990-і роки, однак за двадцять років кількість туристів зросла вдвічі і зараз становить близько п'яти мільйонів на рік. За день видатну пам'ятку Відродження, побудовану за замовленням папи римського Сикста IV, можуть оглянути до 20 тисяч чоловік. У Сікстинській капелі є фрески Мікеланджело, Боттічеллі, Перуджіно та інших майстрів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.