Спецпроект

В Музеї іграшки відкривається виставка новорічних прикрас

3 грудня в Державному музеї іграшки (Кловський узвіз, 8) відкрилась виставка ялинкових прикрас "Новорічні паперові фантазії".

В експозиції представлені картонажні іграшки ХІХ-ХХ ст. ("дрезденки"), фігурки з пап’є-маше початку минулого століття, різдвяні літографічні янголи ХІХ століття, саморобні прикраси, виготовлені в київських родинах понад сторіччя тому.

Окрім того, до уваги відвідувачів представлені українські витинанки, найдавніші екземпляри яких датуються ХVІІ століттям. Характерні елементи паперового орнаменту (сніжинки-зірочки, постаті янголів, хрести, прапорці, хлопавки, бонбоньєрки, гірлянди, ліхтарики, а також вишукані мініатюрні будиночки та ялинки, виготовлені з серветок, газет, модних журналів, пакувального картону та інших матеріалів) додають святу оригінальності та вишуканості.

Одна із голових подій виставки - презентація робіт користувачів Всеукраїнської освітньої мережі "Щоденник.ua", які взяли участь у конкурсі "Новорічна іграшка з паперу". Користувачі протягом місяця створювали та фотографували оригінальні паперові новорічні іграшки та відправляти фото журі конкурсу.

В творчому змаганні взяли участь близько 6000 користувачів. Наразі журі обирає переможців конкурсу. Талановиті школярі напередодні Нового року не тільки отримають за свій талант цінні призи, а й матимуть змогу показати свої твори на виставці.

"Історична Правда" зазирнула в каталог інтернет-аукціонів E-BayAukro i Молоток, щоб поглянути на радянські ялинкові прикраси. На жаль, паперових там небагато.

Теми

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.