Спецпроект

МІНКУЛЬТ ПРОВАЛИВ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПАМ'ЯТОК ЛАВРИ Й СОФІЇ - РЕВІЗОРИ

Національні заповідники "Софія Київська" і Києво-Печерський історико-культурний не реставрують свої фонди, бойкотують майнову оцінку своїх пам'яток, не ремонтують приміщення, а натомість здають себе в оренду.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на Рахункову палату, яка перевіряла використання коштів держбюджету, що виділялися у 2011-2012 роках на утримання і збереження національних пам’яток.

"Внаслідок неналежного виконання Мінкультури своїх основних функцій до цього часу до Держреєстру нерухомих пам’яток України не внесені пам’ятки архітектурного ансамблю Софійського собору та комплексу споруд Києво-Печерської лаври, які ще у 1990 році включені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО", - повідомляють ревізори. 

За повідомленням Рахункової палати, державні заповідники навіть не можуть визначити майнову цінність власних пам'яток: "заповідник "Києво-Печерська лавра" провів грошову оцінку 60%, а "Софія Київська" – менше 13% пам’яток".

Окрім того, у незадовільному та аварійному стані перебувають більше третини пам’яток "Софії Київської" і майже чверть "Києво-Печерської лаври". В обох заповідниках експонується лише близько 5% предметів основних музейних фондів, що є обмеженням прав громадян на доступ до культурних цінностей. 

"При цьому в оренду і навіть безоплатне користування здається від 30 до 80% площі обох об’єктів", - підкреслюють ревізори.

Також за підсумками перевірки виявлено, що незадовільними темпами здійснюється реставрація музейних фондів:

"За рахунок виділених у 2011-2012 роках коштів відреставровано лише близько 1% предметів від визначеної заповідниками потреби. За таких умов створюються ризики втрати музейних цінностей світового значення. Адже за таких темпів на реставрацію знадобиться від 20 до 100 років".

Станом на 1 січня  2012 року на державному обліку в Україні перебувають понад 140 000 нерухомих пам´яток культурної спадщини -  більше, ніж у Росії та Польщі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.