Лекція В'ятровича про Василя Кука та інші заходи до 100-річчя командира УПА

В Україні вшановують пам’ять останнього командира УПА, генерал-хорунжого Василя Кука - він командував найбільшим боєм УПА та очолював визвольний рух до 1954 року. З цієї нагоди ІП представляє живу інтернет-трансляцію лекції історика Володимира В'ятровича.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження останнього Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша".

Сьогодні, 10 січня, з 18:00 до 19:30 у Львові в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович проведе публічну лекцію на тему "Останній Головний командир УПА Василь Кук. Життя як виклик".

Історик був знайомий із командиром, а останні роки працює з особистим архівом Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

ДИВІТЬСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ЛЕКЦІЇ НАЖИВО:

Завтра, 11 січня, в рідному селищі Василя Кука Красному на Львівщині пройде ряд пам’ятних заходів. Організатором є громадськість спільно з місцевою владою.

9:00 — поминальна панахида у церкві Святого пророка Іллі;

10:30 — панахида на могилі Василя Кука, покладання вінків;

11:00 — відкриття експозиції, присвяченої В. Куку, у краєзнавчому музеї;

12:00 — урочиста академія пам’яті Василя Кука (актова зала школи № 1). Заступник директора школи Ярослав Стецишин розповість про життя Василя Кука в Красному, а історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію про Головного командира УПА.

Будуть присутні син Василя Кука Юрій, делегації Львівської міської державної адміністрації, Львівської обласної ради, ЛНУ імені І.Франка, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею "Тюрма на Лонцького", Зарваницької ініціативи.

У подарунок місцевому краєзнавчому музею буде передано міні-виставку (навчально-демонстраційний посібник) "УПА. Історія нескорених", підготовлену науковцями Центру досліджень визвольного руху. 

ДОВІДКА:

Василь Кук народився 11 січня 1913 року в Красному на Львівщині. Навчався на юридичному факультеті Люблінського університету.

Головний командир Української повстанської армії, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, генерал-хорунжий та кавалер Золотого хреста заслуги.

Він першим з ОУН ще 1937 року пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

У квітні 1944 року Василь Кук як командир УПА-Південь приймає один із найбільших боїв в історії УПА: під Гурбами близько 5 тисячам повстанців протистояло 30 тисяч вояків НКВД. Незважаючи на це, повстанцям удалося прорвати оточення.

Помер Василь Кук у Києві 9 вересня 2007 року. Похований у рідному селищі.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.