Лекція В'ятровича про Василя Кука та інші заходи до 100-річчя командира УПА

В Україні вшановують пам’ять останнього командира УПА, генерал-хорунжого Василя Кука - він командував найбільшим боєм УПА та очолював визвольний рух до 1954 року. З цієї нагоди ІП представляє живу інтернет-трансляцію лекції історика Володимира В'ятровича.

11 січня 2013 року виповнюється 100 років від дня народження останнього Головного командира УПА генерал-хорунжого Василя Кука — "Лемеша".

Сьогодні, 10 січня, з 18:00 до 19:30 у Львові в Національному музеї "Тюрма на Лонцького" кандидат історичних наук, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович проведе публічну лекцію на тему "Останній Головний командир УПА Василь Кук. Життя як виклик".

Історик був знайомий із командиром, а останні роки працює з особистим архівом Кука, що за заповітом зберігається в ЦДВР.

ДИВІТЬСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ЛЕКЦІЇ НАЖИВО:

Завтра, 11 січня, в рідному селищі Василя Кука Красному на Львівщині пройде ряд пам’ятних заходів. Організатором є громадськість спільно з місцевою владою.

9:00 — поминальна панахида у церкві Святого пророка Іллі;

10:30 — панахида на могилі Василя Кука, покладання вінків;

11:00 — відкриття експозиції, присвяченої В. Куку, у краєзнавчому музеї;

12:00 — урочиста академія пам’яті Василя Кука (актова зала школи № 1). Заступник директора школи Ярослав Стецишин розповість про життя Василя Кука в Красному, а історик Володимир В’ятрович прочитає публічну лекцію про Головного командира УПА.

Будуть присутні син Василя Кука Юрій, делегації Львівської міської державної адміністрації, Львівської обласної ради, ЛНУ імені І.Франка, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею "Тюрма на Лонцького", Зарваницької ініціативи.

У подарунок місцевому краєзнавчому музею буде передано міні-виставку (навчально-демонстраційний посібник) "УПА. Історія нескорених", підготовлену науковцями Центру досліджень визвольного руху. 

ДОВІДКА:

Василь Кук народився 11 січня 1913 року в Красному на Львівщині. Навчався на юридичному факультеті Люблінського університету.

Головний командир Української повстанської армії, голова Проводу Організації українських націоналістів, голова Генерального секретаріату Української головної визвольної ради, генерал-хорунжий та кавалер Золотого хреста заслуги.

Він першим з ОУН ще 1937 року пішов у підпілля і залишався останнім командиром Української повстанської армії до 1954 року.

У квітні 1944 року Василь Кук як командир УПА-Південь приймає один із найбільших боїв в історії УПА: під Гурбами близько 5 тисячам повстанців протистояло 30 тисяч вояків НКВД. Незважаючи на це, повстанцям удалося прорвати оточення.

Помер Василь Кук у Києві 9 вересня 2007 року. Похований у рідному селищі.

Про багаторічне протистояння Кука і радянських спецслужб читайте в розділі "Тексти"

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.