На батьківщині Василя Кука відкриють музей УПА

Львівська ОДА розглядає питання про відкриття експозиції, присвяченої Українській повстанській армії, в історико–краєзнавчому музеї смт. Красне Буського району.

Про це повідомляє ЗІК.

 

Як зазначив голова Буської райдержадміністрації Володимир Сай, ідея музейного проекту в селищі Красне виникла декілька років тому, коли пішов з життя останній головнокомандувач УПА Василь Кук. Він народився у Красному, тут його поховано.

За ініціативою громадськості, місцевих ентузіастів-краєзнавців і депутатів прийнято рішення створити просвітницько-культурний центр, до якого ввійдуть бібліотека та історико-краєзнавчий музей, більшість експонатів якого буде присвячено національно-визвольним змаганням, історії УПА, головнокомандувачу Василю Куку.

У даний час у будівлі майбутнього центру проведено капітальний ремонт і розпочато благоустрій навколишньої території. Зібрано етнографічні та археологічні матеріали, фотокопії історичних документів, світлини, книги та персональні речі Василя Кука, виготовлено частину стендів. Відкриття заплановано на 7 жовтня – у День селища Красне, напередодні 70-ї річниці УПА.

На засіданні організаційного комітету Львівської ОДА з проведення Року УПА розглянуто хід реалізації проекту екскурсійного комплексу музею-криївки підпільної типографії УПА на території Лапаївського лісництва Пустомитівського району.

Як повідомив голова Пустомитівської райдержадміністрації Ігор Чопко, криївка складається з двох частин, розташованих 15 м одна від одної і з’єднаних переходом, вона знаходиться на відстані 1,5 км від с.Басівка. У 70-х роках минулого століття криївка провалилася. Громадськість про пам’ятку довідалася завдяки свідченням учасниці останнього бою УПА на Львівщині, який відбувся 16 серпня 1955 р. в с.Басівка, Володимири Кулик.

Планується, що музей-криївка входитиме в маршрут місцями національно-визвольних змагань 40-50-х років на Львівщині. У цей маршрут також будуть включені тюрма на Лонського у Львові, музей Р.Шухевича у Білогорщі, підпільний штаб Р.Шухевича в с. Грімно Городоцького району, музей пам’яті жертв сталінських репресій в смт. Щирець. Уже зібрано необхідні матеріали для видачі путівника–маршруту національно-визвольними змаганнями.

Як відомо, у грудні 2011 року Львівська облрада проголосила 2012 рік Роком УПА. 23 лютого 2012-го голова Львівської ОДА підписав необхідне розпорядження.

 

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.