"Найісторичніша" станція київського метро потрапила в топ-20 Європи. ФОТО

Станцію метро "Золоті Ворота" у Києві визнали однією з найбільш вражаючих у Європі. Крім красивого оформлення, станція є ще й справжнім літописом історії України - середньовічної і не тільки.

В опублікованому британським виданням "The Daily Тelegraph" переліку з 22 найгарніших європейських станцій метрополітену є і наші "Золоті Ворота", повідомляє "УП.Життя".

Раніше "Золоті Ворота" визнавалися однією з найкрасивіших станцій у всьому світі - за рейтингом американського туристичного видання BootsnAll.

"Вийшовши на вулицю, ви опинитеся у центрі кварталу Верхнього міста, прямо біля Золотих воріт - однієї з найвідоміших пам'яток Києва, - коментували американці. - Архітектори не помилилися - цілісне враження від станції плавно стає враженням від міста".

Центральний зал станції відтворює велич Київського князівства. Фото: ua.wikipedia.org

ІП нагадує, що збудована у 1989 році "під Київську Русь" станція є ще й справжнісіньким історичним довідником.

 Над кожним виходом до платформ - мозаїчні зображення видатних осіб або архітектурних пам'яток середньовічного Києва

Урядова комісія вирішила, що станція повинна відображати культуру Київської Русі. Високі склепіння, масивні металеві світильники, круглі арки, приземкуваті колони з візантійськими капітелями, сірий граніт на підлозі і білий мармур з імітацією середньовічної плінфи (цегляної кладки) на стінах - все це стилізовано під легендарні князівські часи.

У декоративному оформленні масштабно використані мозаїчні панно. Мозаїкою прикрашені арки при вході до ескалаторних тунелів:

 Це і наступні фото (якщо не зазначено інше): Геннадій Мойсенко з сайту kiev-book.narod.ru

В арках, що з’єднують колони центрального залу, з мозаїки викладені зображення. Переважно це портрети великих князів Київських, із підписами і датами правління.

 Войовничий князь Святослав Хоробрий (правив у 957-969 рр.). Рік тому на Хортиці з дна Дніпра виловили розкішний меч, який міг належати Святославу

Якщо пройти уздовж платформи, а потім - у зворотньому напрямку уздовж іншої, то можна дізнатися про всіх відомих правителів Києва, від Кия до Данила Галицького.

Останній у переліку київський князь Данило Галицький (1238-1240) не зміг захистити місто від монгольської навали, але утримав свою владу в Галицько-Волинській державі і заснував Львів

Нема хіба що зображення Ігора Ольговича, який правив усього 12 днів у 1146 році, а потім був усунутий від влади і убитий розгніваними демонстрантами.

Крім середньовічних політиків, на мозаїках також зображені відомі особистості Київської Русі...

Нестор-літописець - піонер історичної і літературної справи в Україні

...і кам'яні храми Києва домонгольської доби:

 Успенський собор Києво-Печерської лаври було підірвано у 1941 році. В СРСР важалося, що це зробили німці, хоча, найімовірніше, детонатор активували радянські підпільники

В 1991 році постановою Кабміну автори станції київського метро "Золоті Ворота" були відзначені Державною премією України. Ось прізвища: архітектори - Борис Жежерін і його син Вадим; автори вестибюлю — Т. Целіковська, А. Крушинський і Ф. Заремба, художники з інтер'єру — Станіслав Адаменко і Марія Ралко, автори мозаїк — Григорій Корінь і Володимир Федько.

З мозаїчним оформленням станції пов'язана одна цікава історія, дещо схожа на міську легенду.

На фризі у проміжному вестибюлі між двома "прольотами" ескалатора, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться мозаїчний напис "СЛАВА УКРАЇНІ".

Білим пунктиром обведено мозаїчні "літери". Без цього пунктиру їх важко побачити. Фото: metropolis.kiev.ua

Якщо ця історія правдива, її можна використати для більшого зацікавлення туристів - особливо якщо врахувати, що на момент побудови станції Україна ще не була незалежною державою.

В 1989 році гасло "Слава Україні!" офіційно вважалось неприйнятним і його вживання (а тим більше пропаганда)  могло призвести до переслідувань.

Прямо над входом на "верхній" ескалатор 

Тож було б добре почистити мозаїчний напис "Слава Україні" І повісити поруч якусь пам'ятну дошку. Тільки спершу розпитати працівників метро про деталі цієї історії. Бо обидва художники, які займалися мозаїками в "Золотих Воротах" (Корінь і Федько), вже померли.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Транспорт"

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.