Знайдений на Хортиці "Меч Святослава" привезли у Київ. ФОТО

Знайдений торік у Дніпрі середньовічний меч після реставрації урочисто презентували в Національному музеї історії. Деякі історики вважають його мечем Святослава Хороброго - батька Володимира Хрестителя - і пропонують зробити національною святинею.

Про це повідомляє ICTV.

Рік тому у Запоріжжі меч з 22-метрової глибини виловив звичайний рибалка. Руків'я меча інкрустовано міддю, мосяжем та сріблом.

Робота ювелірна, надтонка, мала забрати довгі місяці.

З заліза зняли шар іржі, під ним реставратори побачили напис латинкою "Ульфберг" - ідеться про майстерні у верхів'ях Рейну, повідомляє СТБ.

Реставратор каже - це не перші варязькі мечи, знайдені біля Хортиці. 80 років тому, при будівництві ДніпроГЕСу неподалік місця нинішньої знахідки знайшли ще п'ять. Але вони значно простіші.

Унікальність зброї, збіг місця знахідки з приблизним розташуванням місця загибелі київського князя Святослава Ігоровича, а також виявлення подібних мечів схиляє істориків до думки про те, що даний меч є свідком і безпосереднім учасником останньої сутички київського князя Святослава Ігоровича з печенігами в 972 році.

 

Деякі науковці вважають, що знайдений меч належав самого князю Святославу, прозваному Хоробрим.

За літописом, Святослав повертався від греків, яких переміг і взяв данину не золотом, а зброєю. Найкоштовніший меч пішов князю. З ним в руках він і помер - меч знайшли без піхов.

"Ми повинні його перевести у статус національної святині, - зазначив академік НАНУ Андрій Авдєєнко. - В Польщі на мечі-кладенці, який на 350 років молодше, приймають присягу".

 

Історики наголошують - княжий меч на 300 років старший, ніж кремлівська реліквія "Шапка Мономаха". А ще кажуть - символічно,  що реліквія піднялась з ріки вже в незалежній Україні. Бо Святослава мають за збирача українських земель, що пройшов з мечем від Кавказу до Болгарії.

Меч має 94 сантиметри в довжину і близько одного кілограма ваги - зброю було знайдено на дні Дніпра біля Хортиці 7 листопада цього року.

Читайте також: "Святослав Хоробрий і пам'ятники йому. ФОТО"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.