Знайдений на Хортиці "Меч Святослава" привезли у Київ. ФОТО

Знайдений торік у Дніпрі середньовічний меч після реставрації урочисто презентували в Національному музеї історії. Деякі історики вважають його мечем Святослава Хороброго - батька Володимира Хрестителя - і пропонують зробити національною святинею.

Про це повідомляє ICTV.

Рік тому у Запоріжжі меч з 22-метрової глибини виловив звичайний рибалка. Руків'я меча інкрустовано міддю, мосяжем та сріблом.

Робота ювелірна, надтонка, мала забрати довгі місяці.

З заліза зняли шар іржі, під ним реставратори побачили напис латинкою "Ульфберг" - ідеться про майстерні у верхів'ях Рейну, повідомляє СТБ.

Реставратор каже - це не перші варязькі мечи, знайдені біля Хортиці. 80 років тому, при будівництві ДніпроГЕСу неподалік місця нинішньої знахідки знайшли ще п'ять. Але вони значно простіші.

Унікальність зброї, збіг місця знахідки з приблизним розташуванням місця загибелі київського князя Святослава Ігоровича, а також виявлення подібних мечів схиляє істориків до думки про те, що даний меч є свідком і безпосереднім учасником останньої сутички київського князя Святослава Ігоровича з печенігами в 972 році.

 

Деякі науковці вважають, що знайдений меч належав самого князю Святославу, прозваному Хоробрим.

За літописом, Святослав повертався від греків, яких переміг і взяв данину не золотом, а зброєю. Найкоштовніший меч пішов князю. З ним в руках він і помер - меч знайшли без піхов.

"Ми повинні його перевести у статус національної святині, - зазначив академік НАНУ Андрій Авдєєнко. - В Польщі на мечі-кладенці, який на 350 років молодше, приймають присягу".

 

Історики наголошують - княжий меч на 300 років старший, ніж кремлівська реліквія "Шапка Мономаха". А ще кажуть - символічно,  що реліквія піднялась з ріки вже в незалежній Україні. Бо Святослава мають за збирача українських земель, що пройшов з мечем від Кавказу до Болгарії.

Меч має 94 сантиметри в довжину і близько одного кілограма ваги - зброю було знайдено на дні Дніпра біля Хортиці 7 листопада цього року.

Читайте також: "Святослав Хоробрий і пам'ятники йому. ФОТО"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.