АНОНС: захід до 140-річниці автора гербу України

12 січня 2013 року, о 14:00 у приміщенні Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка відбудуться урочистості з нагоди 140-ї річниці від дня народження Василя Кричевського.

Видатний художник, автор національного герба України "Тризуб", творець нового українського стилю в архітектурі, професор Василь Кричевський стояв біля витоків Будинку-музею Тараса Шевченка у Києві (нині - Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка).

Саме Кричевський ініціював обстеження колишнього помешкання І.Житницького, тимчасової оселі Тараса Шевченка 1846 р., керував реставраційними роботами, розробив художні проекти і працював над створенням експозиції першого музею Кобзаря.

Проект малого герба України, виконаний Василем Кричевським у 1918 році

В день народження Василя Кричевського у приміщенні музею зберуться вчені, дослідники, митці, щоб ушанувати його пам'ять.

Серед запрошених - онук Василя Кричевського художник-кераміст Василь Лінде–Кричевський, завідувач відділом джерел з історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту української археографії та джерелознавства ім.Грушевського Ігор Гирич, доктор історичних наук Сергій Білокінь, музеєзнавці Ігор Ліховий та Микола Біляшівський, керівник ансамблю "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко.

З нагоди ювілею Кричевського у будинку-музеї Шевченка відкривається виставка "Нарівні з добою", де можна побачити ескізи оформлення першої експозиції музею та фільму "Тарас Шевченко", виконані Кричевським, а також літературу про нього.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.