У Києві презентують книгу про іноземців у Галицькій армії

У Києві відбудеться презентація книги відомого львівського журналіста Олега Стецишина "Ландскнехти Галицької армії".

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Видання досліджує таке маловивчене явище нашої історії, як військове найманство: у ній йдеться про австрійців, німців, поляків, росіян, чехів та євреїв, які воювали за незалежність України в лавах УГА.

За словами автора, досі вважалося, що загалом офіцерів-чужинців в УГА було кілька десятків, однак аналіз архівних документів та спогадів свідчить - насправді на захист Західноукраїнської Народної Республіки стало значно більше європейських солдатів.

"Хтось із них пішов до галицького війська добровільно, за покликом серця. Інші зголосилися "на роботу", бо за чотири роки Першої світової звикли до військових буднів, - зазначив Стецишин. - Були, очевидно, й такі, які пішли захищати ЗУНР, а потім і УНР із примусу, безнадії чи просто з авантюрних міркувань".

Історик понад три роки досліджував і вперше в історіографії систематизував біографічні дані офіцерів неукраїнської національності, котрі служили в Українській Галицькій армії.

Цікаву розповідь про життя та долю іноземних вояків УГА доповнюють унікальні документи, понад сотню рідкісних фото, здебільшого з приватних архівів, значна частина котрих раніше не публікувалася в Україні.

На презентації читачі зможуть поспілкуватися з автором, Олегом Стецишиним. Також виступлять історик, доцент КНУ імені Т. Шевченка Андрій Руккас та координатор благодійної ініціативи "Героїка" Павло Подобєд.

Модератор — доктор історичних наук, доцент КНУ імені Т. Шевченка Іван Патриляк.

Час і місце: середа, 23 січня, 18:00. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Книга "Ландскнехти Галицької армії" вийшла друком у видавництві "Часопис", яке спільно з Центром досліджень визвольного руху та мистецькою агенцією "Наш формат" реалізовує проект видання науково-популярної літератури з історії ХХ століття "Наш формат історії".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.