Спецпроект

Ермітаж готовий передати Церкві 50 часток святих мощей

Директор Ермітажу приготував для Церкви список з 50 мощей, які музейники готові передати в храми і монастирі, але священики вимагають передати разом із частками і дорогоцінні мощехранительниці.

Про це повідомляє НТВ.

Михайло Піотровський, директор Ермітажу, стверджує, що саме це стало перепоною: "Все було вже обговорено, але при передачі мощей в Кремлі з'ясувалося, що разом з частками мощей повинні бути передані і мощехранительниці, що мають мистецьку цінність, і все в Москві застопорилося. І ми за ними зупинилися. Але все підготовлено до того, щоб це зробити".

Представники Церкви раніше говорили про те, що з музеїв давно слід було забрати насамперед мощі і чудотворні ікони - "тим більше що музеї часто зберігають чудотворні ікони, які по своїй художній цінності не так вже для них значимі, а мощі лежать десь там в шафах". Таку позицію висловив намісник Олександро-Невської лаври єпископ Виборзький Назарій.

Єпископ зазначив, що між музеями та Церквою є питання щодо належного зберігання святинь - за словами Назарія, деякі експонати подекуди досі зберігаються в ящиках часів революції.

В 2010 році Російська православна церква створила спеціальну комісію, завданням якої стали "питання діалогу та взаємодії з установами культури". Основна мета переговорів музейників і священиків - збереження культурної спадщини церкви.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.