Спецпроект

"Ворскла" відкрила свій музей. ФОТО

Полтавський футбольний клуб "Ворскла" обзавівся власним музеєм. Експонати збирали всім миром, а відкрили установу за участю ветеранів і нинішніх гравців команди.

Про це пише football.ua.

Серед експонатів музею - бутси кращого бомбардира клубу Івана Шарія, футболка вихованця полтавської команди Олександра Мелащенко, форма і атрибутика видатних гравців, програми до матчів, квитки та інші раритетні вже речі. Багато хто з гостей залишали свої автографи на експонатах, як, наприклад, Ігор Кислов, капітан команди, що завоювала бронзові нагороди в 1997 році, який презентував музею футболку збірної Туркменістану.

Музей ФК "Ворскла"

Кращий гравець полтавського футболу 20-го століття Іван Шарій віддав в музей власні бутси. "У цих бутсах провів багато матчів і в першій, і у вищій лігах. Природно, коли хороші бутси - і удар буде трохи краще, точніше", - розповів кращий бомбардир команди.

Бутси Івана Шарія

За словами генерального директора клубу Дмитра Яворського, ідея про створення музею виникла кілька років тому: "Коли я прийшов у клуб, здивувало, що у мене в кабінеті, в службових приміщеннях зберігалося багато реліквій, фотографій, документів з історії команди. Тоді й вирішив створити музей, а зараз за допомогою ветеранів, співробітників клубу нам вдалося його відкрити".

Участь у відкритті музею взяли гравці і тренери нинішньої "Ворскли", які прибули на свято з Харкова, повернувшись зі зборів у Туреччині. Вже екс-гравці "Ворскли" Роман Безус та Євген Селін також презентували музеєві свою екіпіровку, а Йован Маркоскі пообіцяв подарувати пару бутс.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".