У Рівному розкажуть про скульптора і воїна УНР

У Рівному відбудеться творчий вечір Романа Коваля з нагоди висунення його книжки “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” на Шевченківську премію.

 

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу “Холодний Яр”.

Вестиме вечір письменник Василь Шкляр.

У межах вечора відбудеться прем’єра двосерійного документального фільму “Стеком і шаблею”. Створений він за мотивами історичного нарису Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”.

Події стрічки розгортаються в Полтаві, Миргороді, Петербурзі, Києві, Львові, Болехові, Кракові, Парижі, Фрайштадті, а також на Козацьких Хуторах, де народився Михайло Гаврилко.

У фільмі використано документальну хроніку Першої світової війни, думки експертів, кадри документально-художнього фільму “Бій за гору Маківку”.

У постановочних сценах взяли участь члени Товариства пошуку жертв війни “Пам’ять” (м. Львів) та Військово-історичної ГО “Бастіон” (м. Чигирин).

Час і місце заходу: 2 лютого 2013 року о 15:00 у Рівненському обласному музично-драматичному театрі (Майдан Незалежності, 1).

Про видатного художника, скульптора і отамана УНР розповідають поет Ігор Калинець, мистецтвознавці Віталій Ханко і Дмитро Степовик, скульптори Михайло Горловий, Василь Ярич та Віктор Рябов, художники Микола Грох й Орест Скоп, історики Іван Головацький та Володимир Бойко, драматург Василь Портяк, краєзнавці Лариса Дармохвал, Галина Якимів-Скворій, Людмила Кучеренко, Іван Радковець, Роман Сколоздра, підприємець Олег Ситюк та онуки митця – Ярослав, Орест і Любомир Абрагамовичі.

Вхід вільний.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".