В РПЦ пропонують відзначати Різдво 1 січня

Професор Московської духовної академії, один із найтиражніших православних богословів протодиякон Андрій Кураєв вважає, що потрібно об'єднати Різдво і Новий рік та святкувати обидва свята 1 січня.

Таку заяву Кураєв зробив в ефірі радіостанції "Ехо Москви", повідомляє УНІАН.

"Я сподіваюся, що з часом у нашій церкві вистачить мужності на прийняття радикального рішення, а саме - об`єднати Різдво і Новий рік, - зазначив протодиякон. - Не перенести на новий стиль, як у католиків, а саме перенести на 1 січня дату святкування Різдва".

Кураєв зазначив, що перенесення на 25 грудня, коли Різдво святкують католики і протестанти, викличе багато запитань у віруючих.

"Будь-яка інша дата святкування Різдва породжує питання, на яке у нас не знаходиться відповідей, - зазначив богослов. - Якщо новий рік від Різдва Христового, то чому ж він рахується не з Різдва Христового? Це не логічно. Тому якщо вже одного разу нам належиться зміна календаря, краще переносити не на 25 грудня".

На думку Кураєва, однаково дивно відзначати Різдво як за тиждень до Нового року, так і на тиждень пізніше.

Нагадаємо, частина країн східного християнського обряду досі живуть за юліанським календарем римського часу. Інші християни орієнтуються на григоріанський календар, запроваджений у 1582 році з метою ліквідації 10-денної різниці між астрономічними і календарними датами.

В Україні григоріанський календар у світському житті було запроваджено в січні 1918 року владою УНР. Православні і греко-католицька церкви країни дотримуються юліанського.

Читайте також: "Кураєв про обставини смерті Христа"

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?