В РПЦ пропонують відзначати Різдво 1 січня

Професор Московської духовної академії, один із найтиражніших православних богословів протодиякон Андрій Кураєв вважає, що потрібно об'єднати Різдво і Новий рік та святкувати обидва свята 1 січня.

Таку заяву Кураєв зробив в ефірі радіостанції "Ехо Москви", повідомляє УНІАН.

"Я сподіваюся, що з часом у нашій церкві вистачить мужності на прийняття радикального рішення, а саме - об`єднати Різдво і Новий рік, - зазначив протодиякон. - Не перенести на новий стиль, як у католиків, а саме перенести на 1 січня дату святкування Різдва".

Кураєв зазначив, що перенесення на 25 грудня, коли Різдво святкують католики і протестанти, викличе багато запитань у віруючих.

"Будь-яка інша дата святкування Різдва породжує питання, на яке у нас не знаходиться відповідей, - зазначив богослов. - Якщо новий рік від Різдва Христового, то чому ж він рахується не з Різдва Христового? Це не логічно. Тому якщо вже одного разу нам належиться зміна календаря, краще переносити не на 25 грудня".

На думку Кураєва, однаково дивно відзначати Різдво як за тиждень до Нового року, так і на тиждень пізніше.

Нагадаємо, частина країн східного християнського обряду досі живуть за юліанським календарем римського часу. Інші християни орієнтуються на григоріанський календар, запроваджений у 1582 році з метою ліквідації 10-денної різниці між астрономічними і календарними датами.

В Україні григоріанський календар у світському житті було запроваджено в січні 1918 року владою УНР. Православні і греко-католицька церкви країни дотримуються юліанського.

Читайте також: "Кураєв про обставини смерті Христа"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".