Спецпроект

Перший в світі музей сестри Цвєтаєвої відкрився в Казахстані

У слов'янському центрі в Павлодарі (адміністративний центр Павлодарської області Казахстану) запрацював музей російської письменниці Анастасії Цвєтаєвої.

Про це пише "Вечерняя Москва".

Молодша сестра поетеси Марини Цвєтаєвої прожила в казахстанському Павлодарі 16 років.

"Більше 50 книг піднесли в дар новому музею російські музеї. Книги в дар передали нам з московського Будинку-музею Марини Цвєтаєвої та музею Марини і Анастасії Цвєтаєвих міста Александрова у Володимирській області", - заявила представник групи по створенню музею Ольга Григор'єва.

Це перший музей Анастасії Цвєтаєвої у світі. "Є музеї, присвячені Марині Цвєтаєвій, є - їх спільної творчості і життя. А от музею Анастасії Цвєтаєвої досі не було. Думаю, ми відновимо певну справедливість в цьому плані", - розповіла Григор'єва.

Анастасія, молодша сестра російської поетеси Марини Цвєтаєвої, прожила в Павлодарі 16 років, куди в 1957 році приїхала після заслання в селі Піхтовка Новосибірської області. У Павлодарі зберігся будинок, в якому проживала Анастасія Цвєтаєва.

Саме в цьому будинку вона почала писати головний твір свого життя - книгу "Спогади". Вона листувалася з багатьма відомими поетами і письменниками, наприклад, з Борисом Пастернаком і Павлом Антокольським.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.