Мобільного оператора змусили прибрати рекламу з Леніним. ВІДЕО

Польський оператор мобільної мережі Heyah призупинив рекламну кампанію, в якій було використано образ лідера партії більшовиків і вождя соціалістичної революції в Російській імперії 1917 року Володимира Леніна. Причина - громадське обурення.

Реклама з Іллічем викликала збурення в суспільстві, а прибрати її просив у тому числі й Інститут національної пам'яті Польщі, повідомляє onet.pl.

Головний образ у рекламі - Ленін, який тримає в руці червоний прапор з новими розцінками на тарифи.

"Вождь світового пролетаріату" з'явився на рекламних площинах і у відеороликах на початку січня і одразу спричинився до протестів незадоволених громадян.

Рекламний плакат нового тарифу у вокзальному переході. Фото: onet.pl

"На адресу компанії надійшли незадоволені відгуки, до того ж у дискусії з'явилася ідеологічна складова, - зазначили речники мобільного оператора. - Тому ми вирішили припинити рекламну кампанію".

Оператор перепросив усіх, кого могла образити реклама з Леніним.

Протест проти рекламної кампанії організувало громадське об'єднання "Твоя справа", яке стежить за дотриманням добрих манер у рекламі і нараховує понад 10 тисяч активістів-добровольців.

У понеділок до протесту приєднався і керівник Інституту національної пам'яті Польщі Лукаш Камінський, який нагадав, що "Володимир Ленін був одним із найбільших злочинців XX сторіччя".

За словами Камінського, використання образу Леніна з маркетинговою метою є безвідповідальним розмиванням пам'яті про масовий терор і його жертви.

"Суспільні наслідки тієї кампанії можуть бути тим страшніші, що адресована вона молодим людям, у яких викликає позитивні асоціації, пов'язані з Леніним", - ідеться в листі голови ІНП до представників мобільного оператора.

Також у польському фейсбуці можна побачити відгуки на підтримку Леніна. Окремі користувачі пишуть, що це була "смішна" реклама, яка висміювала комуністичний пафос.

Дивіться також:

Як показує Леніна сучасний польський синематограф. ВІДЕО

У Рівному демонтували лайтбокси, де Ленін рекламує дискотеку. ФОТО

Чеську горілку рекламують Гітлер і Сталін. ФОТО

Естонські газовики розмістили на рекламі концтабір Аушвіц. ФОТО

В Індії відкрили магазин одягу "Гітлер". ФОТО

У Бухаресті "відреставрували" монумент Леніна у вигляді гідри. ФОТО

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.