Новий історичний фільм Спілберга лідирує за кількістю номінацій. ВІДЕО

Біографічна стрічка про 16-го американського президента Авраама Лінкольна стала номінантом на "Оскар" у 12 категоріях, і на премію Британської академії кіно і телевізійних мистецтва (BAFTA) в 10 категоріях.

Про це повідомляє DT.ua.

Біографічна стрічка Стівена Спілберга, відомого своїми історичними кінофільмами, претендує на перемогу в номінаціях обох премій "Кращий фільм", "Кращий актор", "Кращий виконавець головної ролі", "Кращий виконавець ролі другого плану" тощо.

10 категорій - найбільша кількість номінацій серед інших фільмів, які претендують на премії BAFTA. Що стосується "Оскара", тут "Лінкольн" із 12 категоріями теж є лідером.

Національна рада кінокритиків США і Американський інститут кіно уже включили "Лінкольна" у топ-10 найкращих фільмів минулого року.

Стрічка вийшла в американський прокат у листопаді 2012-го, українська прем'єра запланована на цей січень.

Фільм "Лінкольн" розповідає про останні чотири місяці життя 16-го президента США, який на початку 1865 року намагається примирити розколоту громадянською війною (котра юридично ще триває) країну і водночас провести через парламент поправку до конституції про заборону рабства.

В основу картини лягла книга історика, лауреата Пулітцерівської премії Доріс Ґудвін "Команда опонентів: політичний геній Авраама Лінкольна". На основні архівних документів читачеві розкривається історія наполегливого політика, який у кабінетах влади не втрачає зв'язку з реальністю.

Церемонія вручення нагород BAFTA відбудеться 10 лютого в Лондоні, "Оскара" - 25 лютого в Лос-Анжелесі.

Дивіться також:

1864: Громадянська війна в США. Реконструкція Битви у Глушині. ВІДЕО

У США оприлюднено свідчення колишніх рабів. ФОТО

З могили Лінкольна украли шаблю. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Кіно"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.