1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині

Цей американський військовий фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки.

Битва у Глушині відбулася 5-7 травня 1864 року під час Громадянської війни в США - частина Потомацької армії генерала Гранта (Сполучені Штати) проти армії Північної Кароліни генерала Лі (Конфедеративні Штати, які проголосили незалежність від США).

Театром воєнних дій стала малозаселена, переважно лісова територія, кілометрів на 100 південніше Вашингтону, у штаті Вірджинія. Столиця Вірджинії Річмонд був столицею Конфедерації.

Менша за чисельністю армія Лі атакувала частини Гранта на марші через місцевість, яку називали Глушина. Південний генерал розраховував, що важкопрохідний лісовий ландшафт нівелює перевагу Гранта в живій силі і гарматах.

60 тисяч солдат Півдня проти 100 тисяч Півночі. Після введення у бій величезні піхотні підрозділи маневрували, блукали і воювали у густому сосновому лісі. Загинуло кілька тисяч людей, перемогу ніхто не отримав.

З історичної точки зору цей уривок американського фільму "Зла весна" (Wicked Spring) демонструє характерну для Громадянської війни тактику бойових дій - вогнева сутичка зі стрілецькою зброєю.

Рушниці середини XIX-го сторіччя заряджалися, як і в наполеонівські часі - з дула. Як 300 років до того козаки, американські солдати носили відміряні заряди - порох і куля в паперовому згорточку. Щоб доставити заряд у ствол, солдат скушував папір, висипав порох у ствол, вкидав кулю і папір у якості пижа і прибивав усе це шомполом.

Але далі вже починалися відмінності. Відпала необхідність засипати додаткову мірку пороху з ладівниці на бокову поличку мушкета і висікати вогонь для її запалу. Цю процедуру солдатам армій Лі і Гранта замінив винайдений за 30 років до того (американцем, до речі) капсуль, який надягався на казенну частину - при ударі курка він підпалював забитий у ствол пороховий заряд.

Ця зброя (на відміну від наполеонівських війн) переважно була вже не гладкоствольною, а нарізною. Вкупі зі спрощеною процедурою зарядження це давало високу точність, відсутність осічок і частоту стрільби кожні 30-40 секунд. Через це у Громадянській війні майже не доходило до показаних у "Злій весні" багнетних атак.

З неісторичної точки зору знятий у 2002-му фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки. В тій війни загинуло більше американців, ніж під час обох Світових.

Сюжет: троє солдат із армії індустріальної капіталістичної Півночі губляться під час бою в лісі, де зустрічаються з такими ж трьома заблукалими - тільки вже з армії аграрного рабовласницького Півдня. Щоб вижити, їм треба домовитися одним з одним.

Дивіться також:

Поляки проти Будьонного у 3-D. "Варшавська битва". ВІДЕО

Олесь Доній у ролі Петлюри. ВІДЕО

"Той,ХтоПройшовКрізьВогонь": враження. ВІДЕО, ФОТО

Англо-німецька різанина в болотах під Іпром. ВІДЕО

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну. ВІДЕО

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.