1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині

Цей американський військовий фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки.

Битва у Глушині відбулася 5-7 травня 1864 року під час Громадянської війни в США - частина Потомацької армії генерала Гранта (Сполучені Штати) проти армії Північної Кароліни генерала Лі (Конфедеративні Штати, які проголосили незалежність від США).

Театром воєнних дій стала малозаселена, переважно лісова територія, кілометрів на 100 південніше Вашингтону, у штаті Вірджинія. Столиця Вірджинії Річмонд був столицею Конфедерації.

Менша за чисельністю армія Лі атакувала частини Гранта на марші через місцевість, яку називали Глушина. Південний генерал розраховував, що важкопрохідний лісовий ландшафт нівелює перевагу Гранта в живій силі і гарматах.

60 тисяч солдат Півдня проти 100 тисяч Півночі. Після введення у бій величезні піхотні підрозділи маневрували, блукали і воювали у густому сосновому лісі. Загинуло кілька тисяч людей, перемогу ніхто не отримав.

З історичної точки зору цей уривок американського фільму "Зла весна" (Wicked Spring) демонструє характерну для Громадянської війни тактику бойових дій - вогнева сутичка зі стрілецькою зброєю.

Рушниці середини XIX-го сторіччя заряджалися, як і в наполеонівські часі - з дула. Як 300 років до того козаки, американські солдати носили відміряні заряди - порох і куля в паперовому згорточку. Щоб доставити заряд у ствол, солдат скушував папір, висипав порох у ствол, вкидав кулю і папір у якості пижа і прибивав усе це шомполом.

Але далі вже починалися відмінності. Відпала необхідність засипати додаткову мірку пороху з ладівниці на бокову поличку мушкета і висікати вогонь для її запалу. Цю процедуру солдатам армій Лі і Гранта замінив винайдений за 30 років до того (американцем, до речі) капсуль, який надягався на казенну частину - при ударі курка він підпалював забитий у ствол пороховий заряд.

Ця зброя (на відміну від наполеонівських війн) переважно була вже не гладкоствольною, а нарізною. Вкупі зі спрощеною процедурою зарядження це давало високу точність, відсутність осічок і частоту стрільби кожні 30-40 секунд. Через це у Громадянській війні майже не доходило до показаних у "Злій весні" багнетних атак.

З неісторичної точки зору знятий у 2002-му фільм демонструє зразок формування історичної пам'яті. В ньому немає поділу на "хороших-поганих", хоча 150 років тому техасці і каролінці з захопленням вирізали нью-йоркців та мічіганців і навпаки. В тій війни загинуло більше американців, ніж під час обох Світових.

Сюжет: троє солдат із армії індустріальної капіталістичної Півночі губляться під час бою в лісі, де зустрічаються з такими ж трьома заблукалими - тільки вже з армії аграрного рабовласницького Півдня. Щоб вижити, їм треба домовитися одним з одним.

Дивіться також:

Поляки проти Будьонного у 3-D. "Варшавська битва". ВІДЕО

Олесь Доній у ролі Петлюри. ВІДЕО

"Той,ХтоПройшовКрізьВогонь": враження. ВІДЕО, ФОТО

Англо-німецька різанина в болотах під Іпром. ВІДЕО

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну. ВІДЕО

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.