Спецпроект

В міліції Херсона відкрили музей. ФОТО

У Херсоні при обласному управлінні МВС України відкрили музей міліції. Експозиції музею охоплюють майже 100-річну історію херсонської міліції, її розвиток та діяльність на різних етапах.

Про це пишуть "Коментарі". 

 

Перший зал розповідає про історію радянської міліції. Основну увагу приділено рідкісним архівним та історичним знімкам, документам, особистим речам та нагородам працівників міліції. Тут представлені зразки міліцейської форми різних років, розміщена фотогалерея керівників, які очолювали Управління у різні періоди.

Експонати відкритого в Херсоні музею міліції

Окремо є посвята меморіального комплексу на честь працівників, які загинули при виконанні службових обов'язків, зображення храму ім.Святого Феодора Ушакова, монументальної скульптури "Калина долі".

У другому залі представлена ​​повсякденна робота різних міліцейських служб на сучасному етапі. Експозиції доповнюють зразки холодної та вогнепальної зброї, спецзасоби різних підрозділів міліції, документи і фотографії.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.