Спецпроект

У Житомирі побудують окрему будівлю для музею природи

Музей природи, який залишився без власного приміщення, має переїхати в нову будівлю. Для будівництва нової будівлі музею природи в Житомирі визначили місце на Замковій площі, ліворуч від костелу, проти краєзнавчого музею.

Про це пише "Сегодня". 

 

Незважаючи на морози і снігопади, будівництво продовжується, хоча і не так швидко, як планувалося. Зараз, в лютому 2013 року, вже зроблений фундамент, почалося будівництво першого поверху.

Спочатку планувалося, що до кінця 2012 року будівля вже накриється дахом, а до кінця 2013-го новий музей надасть свої площі для більш зручного розміщення та огляду експонатів.

Наразі в Житомирі всі музеї, за винятком музею космонавтики, розміщуються в наданих для цього приміщеннях, а не в спеціально побудованих. Так, краєзнавчий музей, відділом якого і є музей природи, впродовж своєї майже півторастолітньої історії поміняв більше п'яти приміщень. І сьогодні вже протягом більше 2 років будівлю музею, розміщену на Замковій горі, знаходиться в стадії затяжного ремонту і музей закритий для відвідувачів.

Музей природи, як окремий музейний майданчик, діяв в Житомирі чверть століття. У 1987 році понад 15 тисяч експонатів музею були розміщені в будівлі Хрестовоздвиженської церкви (1900 р.). На першому поверсі у вітринах розміщувалися представники тваринного світу Полісся. У нижньому поверсі була представлена ​​колекція пісковиків, корисних копалин Волинського родовища, колекція гранітів, фотографії будівель і пам'ятників, де був використаний житомирський граніт. Це мавзолей у Москві, станції московського метро, ​​меморіальні комплекси "Хатинь" (в Білорусії) і Мамаїв курган (у Волгограді). В останньому залі найцікавіші експонати - скелет мамонта, фрагменти роги гігантського оленя, череп і кістки величезного носорога і печерного ведмедя.

У 1990 році експозиція музею природи була визнана однією з кращих в Україні.

У всі часи існування музею в будівлі церкви віруючі намагалися повернути собі храм, який протягом всієї своєї історії дуже недовго використовувався за своїм прямим призначенням. А в повоєнні роки аж до розміщення тут музею природи, використовувався як склад промтоварів.

У 2011 році будівлю Хрестовоздвиженської церкви було передано Житомирської єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату, а музею природи пропонувалося кілька варіантів для переїзду. Але вони чи то не підходили для розміщення музею, чи то місто давало, а з рук не випускало. У підсумку цілий рік церква і музей співіснували в одному приміщенні. Настав час, коли музеєві "запропонували" покинути будівлю церкви. Поступово всі експонати музею були переміщені на зберігання в будівлю магістрату, яке для зберігання абсолютно не пристосоване. У нижньому поверсі церкви поки залишився скелет мамонта - немає фахівця, який зміг би розібрати його подетально, а потім зібрати в новому музеї.

 

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін