Спецпроект

У Житомирі побудують окрему будівлю для музею природи

Музей природи, який залишився без власного приміщення, має переїхати в нову будівлю. Для будівництва нової будівлі музею природи в Житомирі визначили місце на Замковій площі, ліворуч від костелу, проти краєзнавчого музею.

Про це пише "Сегодня". 

 

Незважаючи на морози і снігопади, будівництво продовжується, хоча і не так швидко, як планувалося. Зараз, в лютому 2013 року, вже зроблений фундамент, почалося будівництво першого поверху.

Спочатку планувалося, що до кінця 2012 року будівля вже накриється дахом, а до кінця 2013-го новий музей надасть свої площі для більш зручного розміщення та огляду експонатів.

Наразі в Житомирі всі музеї, за винятком музею космонавтики, розміщуються в наданих для цього приміщеннях, а не в спеціально побудованих. Так, краєзнавчий музей, відділом якого і є музей природи, впродовж своєї майже півторастолітньої історії поміняв більше п'яти приміщень. І сьогодні вже протягом більше 2 років будівлю музею, розміщену на Замковій горі, знаходиться в стадії затяжного ремонту і музей закритий для відвідувачів.

Музей природи, як окремий музейний майданчик, діяв в Житомирі чверть століття. У 1987 році понад 15 тисяч експонатів музею були розміщені в будівлі Хрестовоздвиженської церкви (1900 р.). На першому поверсі у вітринах розміщувалися представники тваринного світу Полісся. У нижньому поверсі була представлена ​​колекція пісковиків, корисних копалин Волинського родовища, колекція гранітів, фотографії будівель і пам'ятників, де був використаний житомирський граніт. Це мавзолей у Москві, станції московського метро, ​​меморіальні комплекси "Хатинь" (в Білорусії) і Мамаїв курган (у Волгограді). В останньому залі найцікавіші експонати - скелет мамонта, фрагменти роги гігантського оленя, череп і кістки величезного носорога і печерного ведмедя.

У 1990 році експозиція музею природи була визнана однією з кращих в Україні.

У всі часи існування музею в будівлі церкви віруючі намагалися повернути собі храм, який протягом всієї своєї історії дуже недовго використовувався за своїм прямим призначенням. А в повоєнні роки аж до розміщення тут музею природи, використовувався як склад промтоварів.

У 2011 році будівлю Хрестовоздвиженської церкви було передано Житомирської єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату, а музею природи пропонувалося кілька варіантів для переїзду. Але вони чи то не підходили для розміщення музею, чи то місто давало, а з рук не випускало. У підсумку цілий рік церква і музей співіснували в одному приміщенні. Настав час, коли музеєві "запропонували" покинути будівлю церкви. Поступово всі експонати музею були переміщені на зберігання в будівлю магістрату, яке для зберігання абсолютно не пристосоване. У нижньому поверсі церкви поки залишився скелет мамонта - немає фахівця, який зміг би розібрати його подетально, а потім зібрати в новому музеї.

 

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.