Спецпроект

ЧИНОВНИКАМ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ БРАТИ МУЗЕЙНІ РЕЧІ

Позафракційний депутат Сергій Міщенко пропонує заборонити чиновникам розвішувати в своїх кабінетах або коридорах картини та інші музейні цінності.

Відповідний проект закону зареєстровано в апараті Верховної Ради, повідомляє "Інтерфакс".

За словами Міщенка, метою прийняття проекту закону є заборона передачі в індивідуальне користування або для інтер'єрного оформлення приміщень органів влади, музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань та предметів музейного значення державної та комунальної форм власності.

Нардеп зазначив, що на сьогодні законодавство не регулює питання заборони використовувати в особистих цілях або як оформлення інтер'єру музейні фонди.

"Зараз чиновники використовують музейні фонди для власного інтер'єру, псують їх, або взагалі крадуть. Я пропоную зробити музейні цінності недоторканними. Картини повинні висіти в музеях, галереях, щоб люди могли ними милуватися", - зазначив Міщенко, цитує його прес-служба.

Документ також передбачає підвищення адміністративної відповідальності за порушення порядку передачі предметів культурної спадщини з місць їх постійного зберігання. Так, згідно із законопроектом, штраф буде досягати від 3 до 5 тисяч гривень.

У прес-службі нардепа нагадали, що відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Як відомо, директор Національного художнього музей Анатолій Мельник з літа 2011 року заявляв про те, що в Кабміні зникли картини, надані музеєм для експозиції в урядових кабінетах. Пізніше Мельника було звільнено.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.