Спецпроект

ЧИНОВНИКАМ ХОЧУТЬ ЗАБОРОНИТИ БРАТИ МУЗЕЙНІ РЕЧІ

Позафракційний депутат Сергій Міщенко пропонує заборонити чиновникам розвішувати в своїх кабінетах або коридорах картини та інші музейні цінності.

Відповідний проект закону зареєстровано в апараті Верховної Ради, повідомляє "Інтерфакс".

За словами Міщенка, метою прийняття проекту закону є заборона передачі в індивідуальне користування або для інтер'єрного оформлення приміщень органів влади, музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань та предметів музейного значення державної та комунальної форм власності.

Нардеп зазначив, що на сьогодні законодавство не регулює питання заборони використовувати в особистих цілях або як оформлення інтер'єру музейні фонди.

"Зараз чиновники використовують музейні фонди для власного інтер'єру, псують їх, або взагалі крадуть. Я пропоную зробити музейні цінності недоторканними. Картини повинні висіти в музеях, галереях, щоб люди могли ними милуватися", - зазначив Міщенко, цитує його прес-служба.

Документ також передбачає підвищення адміністративної відповідальності за порушення порядку передачі предметів культурної спадщини з місць їх постійного зберігання. Так, згідно із законопроектом, штраф буде досягати від 3 до 5 тисяч гривень.

У прес-службі нардепа нагадали, що відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.

Як відомо, директор Національного художнього музей Анатолій Мельник з літа 2011 року заявляв про те, що в Кабміні зникли картини, надані музеєм для експозиції в урядових кабінетах. Пізніше Мельника було звільнено.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".