Спецпроект

У Києві презентуватимуть книгу-альбом "Музей волинської ікони"

28 лютого в 16 годин у Будинку Митрополита Національного заповідника "Софія Київська" відбудеться презентація книги-альбому "Музей волинської ікони". Альбом презентує понад 100 пам'яток сакрального мистецтва Волині.

Про це пише "День".

Музей волинської ікони - єдиний в Україні заклад такого типу, який представляє регіональну школу іконопису.

Розділи альбому присвячені історії формування колекції Музею волинської ікони, Чудотворної Холмської ікони Богородиці, волинського іконопису XVI-XVIII століть, релігійного живопису західноєвропейської традиції XVIII-XIX століть, декоративного різьблення і скульптурі XVII - початку XIX століть.

Список авторів - відповідно солідний: Людмила Міляєва - дійсний член Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, заслужений діяч мистецтв України, Володимир Олександрович - доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, професор Варшавського університету, Євгенія Ковальчук - кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею, Тетяна Єлісєєва - завідуюча Музеєм волинської ікони, Світлана Василевська, Ангеліна Вигоднік, Людмила Карпюк - провідні наукові співробітники Музею волинської ікони.

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.