РОСІЯ ВІДЗНАЧАТИМЕ 100-РІЧЧЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ

Відзначення найбільш значущих ювілейних дат в історії Росії буде одним із пріоритетів діяльності Російського історичного товариства і першим із відзначень буде 100-річчя від початку Першої світової війни.

Про це заявив керівник нещодавно створеного Історичного товариства, голова Державної Думи РФ Сергій Наришкін, повідомляє РІА "Новості".

За його словами, товариство відзначатиме віковий ювілей початку Першої Світової війни.

"Вчора підписано розпорядження уряду про створення російського національного оргкомітету з підготовки до ювілею", - сказав він.

Наришкін додав, що інший ювілей, який стане темою загальних зборів, це 20-річчя прийняття нової Конституції РФ в 1993 році. Ще одним пріоритетом в роботі товариства стане участь у підготовці нового підручника історії.

Тим часом провладна партія "Єдина Росія" підготувала для уряду і Кремля кілька заходів до 100-річного ювілею початку Першої світової війни. Список пропозицій є у розпорядженні "Известий".

До річниці планується привести в порядок поховання солдатів російської армії на території Росії, України, Білорусії, Молдавії, Вірменії, Сербії, Латвії, Литви, Естонії, Греції та Німеччини.

В інтернеті створять онлайн-архів фотодокументів, листів та спогадів солдатів про бойові дії. У Москві можуть побудувати "пам'ятник Світовій скорботі" в пам'ять загиблих на госпітальному судні "Портюгаль", підбитому торпедами з німецької підводного човна в 1916 році.

Російський уряд разом з громадськими організаціями розробить план заходів, які потрібно підготувати до 100-річчя. Частину роботи виконає "Єдина Росія". "У нас є ідея створити окремий партійний проект в пам'ять героїв Першої світової війни", - заявив керівник партійного проекту "Історична пам'ять" Сергій Попов.

Попов повідомив, що в партії, зокрема, обговорюється можливість створення єдиного музею та архіву Першої світової.

Як відомо, у грудні 2010 року Сергій Наришкін (тоді голова адміністрації президента Росії) заявив, що "уявлення про роль Росії у Першій світовій війні були довгий час спотворені, і її 100-річчя є гарним приводом для публікації нових досліджень".

Дивіться також:

Російський антиквар розкопував могили Першої світової на Закарпатті?

Британія хоче нагадати своїй молоді про 100-річчя Великої війни

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Помер останній ветеран Першої світової війни. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Перша світова війна"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.