Спецпроект

У День театру одеситам безкоштовно покажуть музей Оперного

27 березня, в Міжнародний день театру, відбудуться три безкоштовні екскурсії по музею і будівлі Одеського національного академічного театру опери та балету.

Про це пише "Таймер".

Як повідомляє прес-служба театру, початок відвідувань в 12:00, 14:00 і 16:00. Групи до 20 осіб будуть формуватися біля центрального входу.

Крім того, в цей день даватимуть дві вистави. О 16:00 на малій сцені "Бельєтаж" розпочнеться концерт "Перлини бароко", в якому прозвучить оперна та балетна музика XVIII століття, зокрема твори Жана-Батіста Люллі, Жана-Філіпа Рамо і Георга Фрідріха Генделя. Автор програми і диригент - Оксана Линів. Вартість квитків - 40 гривень. Кількість глядацьких місць - 70.

А о 18:30 у великому залі театру почнеться вистава "Геній і злодійство" (перше відділення - концерт з творів Вольфганга Амадея Моцарта і Антоніо Сальєрі, друге - опера Миколи Римського-Корсакова "Моцарт і Сальєрі").

На цю виставу виділяється 300 місць для пільгових категорій громадян: пенсіонерів, інвалідів І та ІІ груп, студентів вузів, учнів середніх спеціалізованих навчальних закладів, військовослужбовців строкової служби, ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій.

Отримати запрошення на виставу "Геній і злодійство" можна 23-27 березня, з 14:00 до 16:00 у віконці головного адміністратора в касовому залі театру. При собі необхідно мати документ, що підтверджує право на пільги. Документи потрібно буде пред'явити також при вході в театр в день спектаклю.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.