В Києві розпочалася конференція про пам'ять України, Росії і Білорусі

Сьгодні у Києві відкривається українсько-російсько-білоруська конференція "Пам’ять жива!", присвячена пам'яті про загиблих у роки Другої світової війни.

Захід триватиме до 31 березня, повідомили ІП організатори міжнародної конференції.

"Вперше за останнє десятиліття влада на державному рівні зробила реальні кроки до вирішення проблем, які накопичувалися у сфері увічнення пам’яті останні 20 років, - зазначається у прес-релізі Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн та політичних репресій при Кабінеті міністрів. - Сьогодні виникає необхідність об’єднання зусиль на міждержавному рівні".

Питання, які обговорюватимуться на конференції:

- Чому в Україні досі немає єдиної інформаційної бази загиблих у роки війн та репресій?

- Які перспективи створення такої бази напередодні 70-річчя Великої Перемоги?

- Чи буде ухвалено профільний закон "Про проведення пошуку і впорядкування поховань жертв воєн та політичних репресій і увічнення їхньої пам'яті", розроблений Мінрегіоном України спільно з пошуковцями ВГО "Союз "Народна пам’ять"?

- Як Україна готується до святкування 70-річчя визволення від фашистських загарбників та 70-річчя Перемоги?

- Що робиться на міждержавному рівні в рамках СНД для гідного увічнення пам’яті загиблих?

30 березня о 10.00 в конференц-залі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (вул. В. Житомирська, 9, 4-й поверх) відбудеться пленарне засідання в рамках конференції.

В ньому візьмуть участь:

- Олександр Вілкул - віце-прем'єр-міністр;

- Генадій Темник - голова державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни і Комісії, міністр регіонального розвитку,будівництва та ЖКГ;

- Ярослав Жилкін - відповідальний секретар Комісії, голова правління Всеукраїнського громадського об’єднання "Союз "Народна пам’ять";

- пошуковці всеукраїнського громадського об’єднання "Союз"Народна пам’ять" з різних регіонів України;

- пошуковці Всеросійської громадської організації "Пошук" (Москва, Росія).

- пошуковці Громадського об’єднання "Білоруський республіканський союз молоді" (Брест, Республіка Білорусь).

- Лідія Голубчик – керівник Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей.

- Представники Українського інституту Національної пам’яті.

- Представники російського журналу "Військова археологія".

- Представники інших організацій, що опікуються пошуково-меморіальною роботою.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.