Створюється мережа для полегшення доступу до архівів

Центр досліджень визвольного руху організував у Національному музеї "Тюрма на Лонцького" практичний семінар "Як допомогти "відкрити" архів?", в якому взяли участь архівісти, історики та музейники з Одеси, Дніпропетровська, Києва, Тернополя, Луцька та Львова.

За підсумками історики, архівісти та музейники розпочали процес створення Мережі консультаційних центрів з доступу до архівів у різних регіонах України, повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

"Після розсекречення архівів ми бачимо, як зросла зацікавленість і віра людей у можливість знайти інформацію про свої родини — учасників визвольного руху чи жертв репресій. Але досі це зробити непросто, багато людей звертаються за консультаціями до дослідників та запитують у музеях. Так виникла ідея об’єднати наші зусилля та поділитися набутим досвідом", — говорить Ірина Когут, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, організаторка семінару "Як допомогти "відкрити" архів?".

Експерт Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик систематизував позитивні практики пошуку інформації в архівах. Зокрема, він розглянув законодавчу базу, яка регулює доступ до архівної інформації в Україні, структуру архівних установ, де зберігаються документи радянської карально-репресивної системи, та поділився досвідом Центру.

"Щоб знайти інформацію про репресованих родичів, слід звернутися в держархіви областей за місцем народження родичів, галузеві архіви СБУ та МВС. ЦДВР уже давно надає допомогу в пошуку безвісти зниклих чи репресованих громадян, нам пишуть запити на електронну скриньку dostup@cdvr.org.ua. Проте наша мета — створити мережу таких консультаційних центрів по всій Україні", — каже Ігор Кулик, який у 2008-2010 роках керував відділом звернень громадян Архіву СБУ.

У таких центрах громадяни зможуть отримати допомогу в оформленні запитів, відомості про можливі місця зберігання запитуваної інформації, консультацію з можливостей пошуку.

Учасники партнерства також популяризуватимуть тему і сподіваються, що спільними зусиллями сприятимуть виконанню рекомендацій  Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів: "забезпечення обов’язкової можливості для кожного з жителів дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії є невід’ємною ознакою демократії".

Захід відбувся 19 березня в рамках проекту Центру досліджень визвольного руху "Знати як: розробка концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріали семінару доступні на сайті ЦДВР.

Нагадаємо, ЦДВР у рамках реалізації проекту "Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять" видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів". Він містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ. Довідник можна завантажити за посиланням.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.