Спецпроект

У центрі Черкас створять музей під скляним куполом

У центрі Черкас у старому аптечному підвалі, виявленому при прокладанні труб на розі вулиці Дашковича та бульвару Шевченка, мерія міста обладнає музей під скляним куполом.

Про це пише УНІАН.

В музеї будуть зібрані предмети побуту, якими користувалися жителі Черкас 100 років тому, археологічні знахідки тощо.

Під час прокладання водогону був виявлений фундамент старої будівлі. За інформацією істориків, тут 100 років тому стояла аптека, а в підвалах були розташовані склади. Підвали мають унікальні склепіння і просторі зали.

Після революції аптеку закрили. Пізніше будівлі знесли, а на їхньому місці з’явився сквер "Юність".

За словами завідувачки відділу археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап, виявлені вцілілі предмети дають уявлення про побут людей, які жили в Черкасах приблизно 100 років тому. На цьому місці краєзнавці виявили деталі кахляної печі – фрагменти коробчастих кахлів. Серед знайдених коробчастих кахлів є карнизні та лицьові, які нині виставлені в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею.

У мерії зазначають, що у світі вже давно використовують скляні куполи, щоб продемонструвати різноманітні експонати музеїв. Подібні музеї існують в Одесі на Приморському бульварі, де було виявлено залишки грецького поселення VI-V ст. до нашої ери. Музей археології під скляним куполом діє у Євпаторії в місцевому краєзнавчому музеї.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.