Спецпроект

У Сімферополі музей історії більше року просидів при свічках

Рішення про відновлення електропостачання в приміщенні музею було прийнято в ході засідання Оргкомітету по створенню меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору, що розташовувався в роки Великої Вітчизняної війни на території радгоспу "Червоний".

Про це пише crimea.ua.

Музей села увійде до складу майбутнього меморіального комплексу, в ньому буде проведена реконструкція експозиції, присвяченої жертвам фашистського концтабору. Тому, для організації роботи і можливості нормального функціонування музею, першочергове завдання - подача в приміщення електроенергії - повинна бути вирішена в тижневий термін.

За інформацією директора музею Марини Кобус з січня 2012 року музей працював при свічках. Тепер же в музеї можна проводити не тільки екскурсії, але і вести необхідну роботу в рамках заходів щодо створення меморіального комплексу, присвяченого жертвам фашистського концтабору.

Теми

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.