Спецпроект

В Єгипті вводять нові платежі для туристів заради музею

Економічна криза в Єгипті призвела до того, що влада країни має намір просити у туристів по $1 за кожну ніч, проведену в країні фараонів. Зібрані кошти підуть на фінансування будівництва найбільшого музею в світі.

Про це пише rt.com.

Тепер всім туристам, які приїжджають в Єгипет і зупиняються в готелях, до рахунку буде доданий $1 за кожну добу. Ця сума не є податком або чайовими і платити її необов'язково.

Таким чином влада розраховує зібрати пожертви на будівництво Великого єгипетського музею. Якщо все піде за планом, то музей може відкритися в 2015 році.

Важка економічна криза, в якій перебуває країна, залишила без грошей музейні фонди. Саме від них залежало будівництво найбільшого музею в світі. За задумом єгиптян, музейний комплекс буде займати 100 тис. квадратних метрів, і в ньому розташується колекція старожитностей, які до цих пір знаходяться в сховищах по всій країні.

Будівництво почалося в березні 2012 року на плато Гіза в передмісті Каїра недалеко від єгипетських пірамід. Початковий бюджет проекту склав $ 800 млн. Ці гроші Єгипту надало японське агентство міжнародного співробітництва.

Нова міра туристичних пожертвувань була схвалена в Міністерстві туризму Єгипту. Гроші зможуть заплатити всі бажаючі підтримати проект будівництва музею. Максимальна сума, яку запропонують оплатити мандрівникам, складе $7. У міністерстві не сумніваються, що туристи підуть назустріч і будуть оплачувати новий рахунок.

Дивіться також інші матеріали за темою "Єгипет"

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.