Спецпроект

АНОНС: Музейних працівників запрошують до Бразилії

У серпні 2013 р. відбудеться 23 Генеральна конференція ІСОМ в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Охочі музейники можуть отримати грант на робочу поїздку в Бразилію.

Про це повідомляє prostir.museum.

В Україні, зокрема, подібні подорожі розглядаються в рамках грантової програми і3 фонду Р.Ахметова "Розвиток України".

Президія ІСОМ України готова надати лист підтримки для участі в конкурсі на отримання такого гранту. Для цього, в термін до 25 квітня, необхідно подати такі документи:

- заяву на ім’я Президента ІСОМ пана Сергія Лазаровича Лаєвського

- СV (освіта, посада та стаж роботи в музеї, перелік здійснених проектів, володіння робочою мовою конференції, тощо)

- мотиваційний лист, в якому чітко викладено мету подорожі, щоб було зрозуміло задля чого кандидат бажає їхати та на які результати може очікувати національний комітет.

Заявки треба надсилати в електронному вигляді (останній термін 25 квітня, 17.00) за адресою: secretariat@icom.in.ua та поштою (поштовий штемпель 25 квітня) за адресою: Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 6. Національний художній музей України. Секретарю ІСОМ України Литвинець Ю.О.

Рішення буде прийняте Президією національного комітету ІСОМ України та доведене до відома претендентів до 20 травня поточного року.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.