Спецпроект

Альпіністи рятували музей Лесі Українки від сніжної глиби

Снігова глиба проломила дах музею Лесі Українки в Києві. Під загрозою опинилися автентична архітектура і цінні експонати. Купа снігу впала на музей з даху сусіднього будинку.

Про це повідомляє tsn.ua.

Снігова глиба в музей Лесі Українки потрапила в п'ятницю вдруге. Перша впала напередодні і її руйнівна сила була більшою.

Через падіння снігових брил утворилася дірка на горищі, через яку видно небо, а музейникам довелося рятувати старовинну будівлю та автентичну архітектуру тазиками, відрами і поліетиленом.

Над всіма експонатами більше доби нависала нова сніжна загроза. На даху сусіднього з музеєм будинку лежала спресована снігова глиба. У ЖЕКу просто розвели руками: кажуть балкон на верхньому поверсі - це приватна власність. А власник виїхав закордон.

МНСники вирішили, що в такій ситуації допоможуть лише скелелази. Погодилися ризикнути приватні альпіністи. Планувалося обережно роздробити сніжну брилу, щоб сніг не завдав ще більшої шкоди музею. Але як тільки альпініст ступив на дах, то купа частково розлетілася. Однак пощастило, що глиба розбилася на дрібні частинки, а не впала на дах всією масою. Решту альпініст все таки роздробив.

Музейники зітхнули з полегшенням. Залишається тільки відремонтувати дах. Покрівельників їм прислали. Ті кажуть, що за день тут не впоратися, але зроблять, що можуть.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.