Спецпроект

МЗС ЗАКЛИКАЄ ПОЛЬЩУ НЕ ПОЛІТИЗУВАТИ ІСТОРІЮ УПА

Можливе визнання сеймом Польщі ОУН-УПА злочинною організацією суперечить рівню взаємовідносин між країнами.

Про це на брифінгу повідомив в.о. директора департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс, передають "Українські новини".

"Гіпотетичне прийняття цього законопроекту не буде відповідати високому рівню польсько-українських відносин... Обидві сторони повинні докласти всіх зусиль, щоб уникнути політизації всіх питань двосторонніх відносин", - сказав він.

При цьому він підкреслив, що за останні 20 років Польща та Україна є гарним прикладом того, як вирішуються спірні питання.

Крім того, Перебийніс сказав, що МЗС висловлює надію, що такого роду питання не будуть політизуватися.

Також він зазначив, що раніше Верховна Рада запропонувала польському Сейму визначитися із загальним днем ​​примирення українців і поляків.

Як відомо, 11 квітня у польському Сеймі був зареєстрований проект постанови, яким передбачається встановити 11 липня Днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА в східних областях ІІ Речі Посполитої (Польщі).

Проект документа передбачає засудження геноциду щодо польського населення, нібито вчиненого УПА та іншими формуваннями українських націоналістів у 1939-1947 роках.

Поряд з цим проект постанови передбачає визнання ОУН, УПА, дивізії СС "Галичина" і української поліції, яка перебувала на німецькій службі, злочинними організаціями.

Посол України в Польщі Маркіян Мальський виключає, що парламентом Польщі буде прийнято дану ухвалу.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.