У Львові до Дня Перемоги охоронятимуть усі пам'ятники

Правоохоронці Львівщини з 7 травня візьмуть під охорону військові пам'ятники області.

Про це заявив на брифінгу начальник ГУМВС області Олександр Рудяк, передає "Інтерфакс-Україна".

"З 7 травня міліція бере під охорону всі пам'ятники усіх воєн, які можуть стати предметом посягань вандалів", - сказав Рудяк.

За його словами, для цієї цілі виділили 152 правоохоронця і необхідне число техніки.

Також начальник міліції області заявив, що громадський порядок охоронятиме "достатня кількість співробітників міліції", а міліція готова до будь-якого розвитку подій.

"Ми готові до будь-якого розвитку подій і у нас достатньо сил і засобів, щоб протистояти можливим провокаціям. Ми докладемо всіх зусиль, щоб забезпечити спокій галицької громади", - заявив Рудяк.

Крім цього начальник міліції сказав, що поки йому нічого не відомо про те, що до Львова можуть приїхати провокатори з інших міст України.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну

«Західні Креси»: українська спадщина східних земель III Речі Посполитої

На значній частині східних земель III Речі Посполитої протягом століть розвивалися українська культура і мова. Нині польське суспільство часто не бачить або недооцінює українського виміру культурної спадщини цих земель.

Знайти місце для шляхти в українській історії. Візія оптимістична

Події середини XVII cт., що кардинально змінять українську історію, ми оцінюємо через кілька століть потому. Знаємо, як струсонуть вони Річ Посполиту та світ навколо неї; знаємо, до яких наслідків призведуть. Їх учасники, проте, таких знань не мали, вони діяли так, як диктувала їм тогочасна система цінностей. Цінності ж залежали від того, до якого стану людина належала, в якій частині держави жила, в якій родині народилася й чим у житті займалася. Додаймо, що історія – це не хімічний дослід, де всі елементи зважено й пораховано. Тож ми можемо хіба що здогадуватися, якого елементу виявилося забагато, а якого – забракло, щоб на позір стабільний світ злетів у повітря

Валентина Романюк: «Ми маємо пишатися Анною Валентинович»

10 квітня 2010 року під Смоленськом сталася авіакатастрофа польського президентського літака, внаслідок якої загинули всі 96 пасажирів і члени екіпажу, зокрема, президентська пара – Лех і Марія Качинські. Серед загиблих була й легенда «Солідарності» – Анна Валентинович. Незабаром після її смерті стало відомо про її українське походження