У Харкові проведуть фестиваль Хвильового

Літературно-мистецький фестиваль, присвячений творчості Миколи Хвильового, відбудеться у Харкові 12-13 травня.

Назва фестивалю – "Метрополія свідомого життя" - взята з вірша письменника, повідомляють організатори.

"Наша мета – актуалізувати Харків як місто Хвильового, прочитати його ідеї та образи в ландшафті міста, - зазначила голова оргкомітету фестивалю Ліліана Вежбовська.

Харків’яни та гості міста зможуть долучитися до вуличних перформенсів, відвідати виставки та концерти, послухати відкриті лекції Оксани Забужко й Тамари Гундорової, взяти участь у літературних дискусіях,  наново відкрити для себе Хвильового й культуру Харкова.

Організовують фестиваль Рух "Простір свободи", Харківський літмузей, видавництво "Смолоскип" та Харківський національний університет ім. Каразіна.

Вхід на всі заходи – вільний.

Дивіться також: "Полювання на вальдшнепа. Розсекречений Микола Хвильовий"

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.