Спецпроект

Створено громадський комітет "Примирення між народами"

На зустрічі з журналістами Президент України у 1991-1994 роках Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар та письменниця Марія Матіос оприлюднили заяву напередодні сумних роковин українсько-польського протистояння часів Другої світової війни.

"Минуле мають вивчати історики, а сучасники мають жити майбутнім – сказав Леонід Кравчук. До подій минулого слід ставитися з розумінням і толерантно, особливо до нащадків, які зараз найбільше страждають. Висловлюю чи співчуття нашим сучасники полякам та українцям, їх нащадкам, ми хочемо наголосити: все маємо зробити, щоб цього не сталося більше ніколи".

"Усе залежить тільки від нас. Арена боротьби між добром і злом - наші серця – заявила Марвя Матіос. 

У часи неконтрольованого болю люди прощаються із здоровим глуздом. В минулому кожен має своє алібі, комусь воно може здатися жорстокістю, комусь справедливістю... Коли народи говорять про своє минуле, народи не можуть позбуватися здорового глузду. Коли ми поминаємо криваві часи, коли люди найжорстакіше позбавлялися одне одного, слід відкрити серце для добра.

Прощаємо і просимо прощення - прості слова, але глибокі. Не випоминанням зла, не помножуванням минулих образ і не намаганням помститися, а разом в унісон молитися за пам'ять убієнних. Якщо б ми не навчилися прощати людина-людині, народ-народові, світ би переверувся шкереберть. Ми потребуємо мови любові, яку можуть запроваджувати інтелектуали. І ми сподіваємося що польський народ нас почує". 

У комітеті підкреслили, що "українці і поляки мають у своїй історії багато сторінок мирного співжиття та спільних звитяжних подвигів, але поруч із ними також чимало конфліктів між собою, котрі, дякуючи Провидінню, ніколи не набували всеосяжного міжнаціонального характеру". Складні відносини характерні для всіх сусідніх народів, а "особливістю українсько-польських стосунків є також те, що тривалий час українці та поляки були позбавлені власної державності, а їхні взаємини свідомо провокувалися імперськими силами заради утримання панування".

"Обидва наші християнські народи впродовж століть неодноразово переступали через Божі заповіді, чинили зло, — йдеться у тексті заяви. — Але ми мусимо визнати прогрішення наших предків, простити від їх імені один одному страшні гріхи, вчинені супроти інших... Так уже зробили безпосередні учасники конфлікту, які свого часу не лише зуміли зупинити взаємне кровопролиття, але й піднялися разом на боротьбу проти спільного ворога — комуністичного режиму. Тим паче здатність до взаємного прощення маємо проявити ми, їхні нащадки, які живуть в інших умовах, найкраще придатних до гармонійного співіснування".

Учасники громадського комітету "Примирення між народами" розповіли, що "на сьогодні маємо надзвичайно важливі для обох народів довершені акти взаємного прощення": здійснені ієрархами наших Церков у 1946, 1987 та 2005 роках, у 2003 році відбулися спільні заяви українських та польських інтелектуалів, а також офіційних представників обох держав — спочатку найвищих законодавчих органів (Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща), а відтак — президентів України та Польщі.

"Ми повинні берегти дотеперішні досягнення, не дати можливості різного роду безвідповідальним політиканам-реваншистам, які продовжують плекати почуття взаємної ненависті, хочуть перетворити пам’ять про важке минуле в інструмент, яким руйнують сьогоднішнє порозуміння", — підкреслили відомі релігійні та громадські діячі.

Відтак у комітеті наголосили: "Політики, які мають державницьке мислення та дбають про добро свого народу, вже сказали своє слово у цій справі і тепер повинні дбати про перспективи майбутнього. Дискусії довкола причин, масштабів та наслідків українсько-польського конфлікту нехай продовжують історики. Вони мають максимально повно описати цю трагедію і тим самим забезпечити наші народи вкрай потрібною їм історичною правдою".

Громадський комітет "Примирення між народами" певен, що ініціативу, спрямовану на збереження взаєморозуміння та добросусідства, підтримають небайдужі громадяни України та Польщі: "Лише разом ми зможемо віддати належну данину загиблим і гарантувати мирне та гармонійне співжиття теперішньому та майбутнім поколінням українців та поляків".

До складу комітету увійшли та підтримали першу заяву: Президент Леонід Кравчук, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Високопреосвященніший Симеон, митрополит Вінницький і Барський УПЦ, Емеритований Верховний Архиєпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар, Іван Васюник, Володимир В’ятрович, Мирослав Маринович, Марія Матіос, Борис Олійник, Ада Роговцева та Ігор Юхновський.

Громадський комітет "Примирення між народами" сподівається, що своєю діяльністю сприятиме знаходженню суспільної злагоди щодо суперечливих моментів у міжнародних стосунках України та інших країн, якщо такі виникатимуть.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін

1943-2022: Від нацистів – до рашистів

Імперія, яка ніколи не була до кінця засуджена й покарана за свої злочини в минулому, сьогодні повертається у своїй потворній, абсурдній реінкарнації держави-терориста. Спроби умиротворити агресора, призвели до катастрофічних наслідків – він знову чинить масові вбивства, депортації, зґвалтування і грабунки в самому центрі Європи в ХХІ столітті, реалізовуючи цілеспрямований, неприкритий, "ідеологічно обґрунтований", підкріплений псевдоісторичними наративами та дегуманізуючими формами пропаганди, акт геноциду української нації. Але, як показує історія, крах тиранії – неминучий

Коломацький переворот. Вибори Івана Мазепи

У всьому звинуватили гетьмана Івана Самойловича, засудили його і відправили разом з родиною у вигнання, а все майно конфіскували. Ініціатори змови проти Івана Самойловича і організатори цього катастрофічного походу отримали державні нагороди. У Національному архіві Швеції знайдені листи про ці історичні події. Ми надаємо повноцінні тексти німецькомовних джерел з перекладами українською