Спецпроект

У Севастопольської панорами з'являться нові зали і експозиції

Цього року на севастопольців і гостей міста чекають нові екскурсійні маршрути по виставкових залах Панорами, повідомила провідний співробітник відділу науково-просвітницької роботи Національного музею героїчної оборони і визволення Севастополя Зоя Дудникова.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

В одному із залів буде відкрита виставка, присвячена героям підземних битв. Тут розмісили два полотна Діорами Франца Рубо, які до 1941 року перебували перед входом на оглядовий майданчик. І тепер, вперше за багато років, ці полотна знову можна буде побачити у виставковому залі. Крім того експозицію доповнять цікавими історичними предметами не тільки музею, але також з колекції родини Шереметьєвих.

Як розповіла співробітник музею, фондові колекції музею налічують більше 150 тисяч предметів музейного призначення та музею не вистачає площ, є можливість виставляти тільки 4% з усієї наявної колекції. Розширення експозиції стало можливим завдяки московським бізнесмену, який викупив будівлі, що належали одній з турфірм.

Вже підготовлений ескізний проект реконструкції будівлі по Історичному бульвару, будинок 1. До того ж проект передбачає облаштування прилеглої території, якоюй турфірма зовсім не займалася.

Оновлення чекає і фотовиставку на площі перед панорамою, вона буде присвячена 230-річчю заснування Севастополя. І вперше за 35 років вийшов у світ путівник по Панорамі, який зможуть придбати всі бажаючі.

Ціна за вхідний квиток в Панораму влітку залишиться колишньою - 50 гривень, вона була встановлена ​​влітку минулого року і не є найвищою по музеях Криму, відзначає Зоя Дудникова.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".