Спецпроект

В Калузі відкрили музей борця за свободу Кавказу від Росії

Меморіальна кімната-музей імама Чечні і Дагестану Шаміля відкрилася у краєзнавчому музеї Калуги.

Про це пише islamnews.ru.

Дагестанське представництво подарувало музею килим із портретом імама Шаміля, інкрустовану шаблю, вазу унцукульських майстрів і старовинний дагестанський глечик.

На честь пам'ятної події було організовано виставку ремесел кращих майстрів Дагестану і Кавказу, що включає більше 80 експонатів, а саме: великі мідні підноси XVIII століття, килими, старовинна зброя, національний одяг і жіночі прикраси.

"Перлиною" виставки став екземпляр Корану в дерев'яній скриньці.

Імам Шаміль (1797-1871) - керівник національно-визвольної боротьби (газавату) народів Північного Кавказу під час Кавказької війни (1817-1864). 1834 року проголошений імамом, об’єднав Західний Дагестан і Чечню, потім і Черкесію в теократичну державу Імамат.

Взятий у полон 1859 року, засланий до Калузької губернії разом із родиною. Тут духовний і політичний лідер кавказьких народів провів дев'ять років, названих істориками "калузьким періодом" його життя.

У цей час відбувається спілкування імама Шаміля з місцевими жителями, яке, як наголошували присутні на відкритті музею, нібито перетворило його з супротивника Росії в переконаного миротворця.

Після Калуги переїхав жити до Києва. За переказами, київські студенти кидали до карети Шаміля зошити з переписаною від руки Шевченковою поемою "Кавказ". З Києва вирушив в Мекку для здійснення хаджу, де помер в 1871 році.

Дивіться також:

Палац Мазепи у Росії. Тут жив Шаміль. ФОТО

Як царський уряд зачищав Кавказ від корінного населення

Чеченці на війні. Як кавказці воювали проти Гітлера

Інші матеріали за темою "Кавказ"

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.