Спецпроект

Ставка Гіммлера під Житомиром опинилася у приватних руках - депутат

Польова ставка Генріха Гіммлера "Хегевальд" у Житомирській області, яка складається з бункера і підземних залів, продана приватному власнику.

Про це повідомляє "Житомир online".

Громада смт. Гуйва звернулася до нардепа Олександра Бригинця з проханням зберегти гордість їхнього селища - об´єкт історичної спадщини часів Великої Вітчизняної війни, унікальний туристичний об´єкт - резиденцію "Хегевальд", оскільки ставка викликає інтерес у туристів і може приносити прибуток суспільству.

В управлінні культури Житомирської ОДА повідомили, що бункер польової ставки "Хегевальд" був проданий ПП Михайленку М.Г. згідно з рішенням Новогуйвинської селищної ради 12 листопада 2004 для створення в ньому музею військової історії.

Але власник бункера досі не звернувся до Управління культури Житомирської облдержадміністрації для реєстрації такого музею.

"Тобто власник не виконав взятих зобов´язань: бункер привласнив, а музей не створив. У цьому питанні є 3 варіанти вирішення проблеми: або переконати власника бункера зробити обіцяне (створити музей у бункері), або в судовому порядку забрати у нього бункер або змусити продати його тому, хто здатний буде довести справу зі створення в ньому музею, або повернути його у власність громади, яка хоче розвивати об ´єкт у туристичному напрямку", - зазначив Бригинець.

Ставка Гіммлера під Житомиром - ставка рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера "Хегевальд" ("Заповідний ліс") розташована недалеко від ставки Гітлера "Вервольф" - у Житомирській області, на території сучасного селища Гуйва. Командний пункт з усіма зручностями будували з жовтня 1941 року по липень 1942 року.

Територія ставки загальною площею 1,2 тис. кв. г. була ретельно замаскована зеленими насадженнями. А штаб військового керівництва розташовувався в двоповерховій будівлі, в якому до війни був Будинок офіцерів. На випадок бомбардувань у ставці облаштували два наземні бункери, які з´єднував один підземний хід і який після війни замурували.

У них були дві маленькі кімнати, товщина стін яких сягала трьох метрів, до того ж їх прикривав півметровий шар гуми, який повинен надійно захищати від прямого попадання бомб.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.