Спецпроект

Ставка Гіммлера під Житомиром опинилася у приватних руках - депутат

Польова ставка Генріха Гіммлера "Хегевальд" у Житомирській області, яка складається з бункера і підземних залів, продана приватному власнику.

Про це повідомляє "Житомир online".

Громада смт. Гуйва звернулася до нардепа Олександра Бригинця з проханням зберегти гордість їхнього селища - об´єкт історичної спадщини часів Великої Вітчизняної війни, унікальний туристичний об´єкт - резиденцію "Хегевальд", оскільки ставка викликає інтерес у туристів і може приносити прибуток суспільству.

В управлінні культури Житомирської ОДА повідомили, що бункер польової ставки "Хегевальд" був проданий ПП Михайленку М.Г. згідно з рішенням Новогуйвинської селищної ради 12 листопада 2004 для створення в ньому музею військової історії.

Але власник бункера досі не звернувся до Управління культури Житомирської облдержадміністрації для реєстрації такого музею.

"Тобто власник не виконав взятих зобов´язань: бункер привласнив, а музей не створив. У цьому питанні є 3 варіанти вирішення проблеми: або переконати власника бункера зробити обіцяне (створити музей у бункері), або в судовому порядку забрати у нього бункер або змусити продати його тому, хто здатний буде довести справу зі створення в ньому музею, або повернути його у власність громади, яка хоче розвивати об ´єкт у туристичному напрямку", - зазначив Бригинець.

Ставка Гіммлера під Житомиром - ставка рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера "Хегевальд" ("Заповідний ліс") розташована недалеко від ставки Гітлера "Вервольф" - у Житомирській області, на території сучасного селища Гуйва. Командний пункт з усіма зручностями будували з жовтня 1941 року по липень 1942 року.

Територія ставки загальною площею 1,2 тис. кв. г. була ретельно замаскована зеленими насадженнями. А штаб військового керівництва розташовувався в двоповерховій будівлі, в якому до війни був Будинок офіцерів. На випадок бомбардувань у ставці облаштували два наземні бункери, які з´єднував один підземний хід і який після війни замурували.

У них були дві маленькі кімнати, товщина стін яких сягала трьох метрів, до того ж їх прикривав півметровий шар гуми, який повинен надійно захищати від прямого попадання бомб.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.