Мінкульт займеться Гостиним двором і лобіюватиме нові об'єкти Світової спадщини

Міністр Культури Леонід Новохатько обіцяє розібратися з конфліктом навколо Гостиного двору в Києві.

Про це він заявив в інтерв'ю газеті Комерсант-Україна.

"У цього питання є два аспекти — юридичний і моральний. Юридично Гостиний двір не є історичним пам'ятником, це новобудова. Він був зруйнований і заново відтворений в 1980-і роки. Тому в спробах його реконструювати немає порушень", - сказав він.

"Інше питання, що кияни звикли до цього будинку й виступають проти. Я буду розбиратися із цим конфліктом і далі. Сподіваюся, ми прийдемо до рішення, яке влаштує всі зацікавлені сторони. Але є один незаперечний факт: інформації про проект, реальний його вид для населення було мало із самого початку. Це однозначно загострило конфлікт", - додав Новохатько. 

Відповідаючи на питання, що Софія Київська й Печерська Лавра можуть бути виключені зі списку спадщини ЮНЕСКО, він сказав:

"Я не думаю, що нас виключать зі списку всесвітньої спадщини. 15 квітня в Україну прибуває комісія експертів ЮНЕСКО для моніторингу ситуації з буферними зонами. Не думаю, що їх висновок буде негативним".

Новохатько додав, що Україна в червні на 37-й сессиії комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде наполягати на перенесенні з попереднього в основний список всесвітньої спадщини наших номінацій — Херсонеса Таврійського й дерев'яних церков Карпатського регіону.

"На черзі — цікаві кримські об'єкти, пов'язані з печерними містами й столицею кримських ханів у Бахчисараї", - сказав він.

У перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.