Спецпроект

У Ейндховені відкрився технічний музей

У п'ятницю, 5 квітня, королева Нідерландів Беатрікс відкрила в центрі Ейндховена технічний музей

Про це пише focus.ua.

"Ми дуже пишаємося, що Її Величність взяла участь в урочистій церемонії відкриття нашого музею. Крім того, експозиція дозволить заглянути в майбутнє і познайомитися з новітніми розробками Philips, які вже найближчого часу будуть служити на користь здоров'я і благополуччя людей по всьому світу", - заявив Ханс де Йонг, глава Philips в країнах Бенілюксу.

Новий музей розташований в історичному центрі міста, де в 1891 році Жерар Філіпс випустив свою першу лампу розжарювання.

За словами представників компанії, музей дасть можливість відчути дух підприємництва та інновацій. Експозиція відображає еволюцію Philips від невеликого сімейного підприємства до однієї з найвідоміших компаній у світі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.