У Житомирі хочуть збудувати меморіал жертвам концтабору "Шталаг-358"

У державному архіві Житомирської області відкрито тематичну виставку, присвячену подіям Великої Вітчизняної війни на терені Житомирщини в 1941-1944 роках.

Така виставка експонується щороку напередодні Дня Перемоги і базується на унікальних архівних документах, більшість з яких тривалий час були недоступні широкому загалу пересічних громадян, повідомляє Житомир.info.

Сьогодні ці документи сприяють більш об’єктивному баченню подій періоду окупації Житомира і області, зазначає видання.

Це стосується, у першу чергу, довго замовчуваної теми підпільної діяльності ОУН(б) і ОУН(м) і не до кінця висвітленої теми Богунського концтабору радянських військовополонених "Шталаг-358", адже всі червоноармійці, які під час війни потрапили в полон, у радянську добу вважалися "зрадниками Батьківщини".

Результатом вивчення й досі маловідомих для істориків документів Житомирського облархіву, а також архівних документів ФРН стали дві нові книги, які щойно вийшли у краєзнавчому видавництві "Волинь".

Проект меморіалу

Вони називаються "В огне войны"/Житомир 1941-1944. Оккупация. Сопротивление. Освобождение"( автори – Владислав Кругляк і Андрій Савчук) і "Stalag-358/Трагедия житомирского забытого "Освенцима" (автор – Андрій Савчук) і суттєво збагачують воєнну історіографію Житомира і області.

На виставці голова обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Георгій Мокрицький представив ескізну пропозицію меморіального комплексу (архітектор – Петро Перевозник), який пропонується влаштувати на місці масового поховання 67 тисяч наших співвітчизників – в’язнів Богунського концтабору "Stalag-358", замордованих під час окупації Житомира нацистськими загарбниками.

Основним елементом комплексу має стати стара водонапірна вежа – німий свідок трагедії.

Дивіться також:

На Черкащині вийшла Книга пам'яті Шталагу-349 "Уманська яма"

У Львові боряться зі спробами приватизувати територію Шталагу-328

Радянські військовополонені 1941-43 рр. ФОТО

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".